Інструкція із застосування препарату Вориконазол

Загальна інформація

Вориконазол — це сучасний противогрибковий препарат широкого спектра дії, що належить до групи триазолів. Його основна дія спрямована на інгібування біосинтезу ергостеролу у грибкових клітинах, що призводить до їхнього знищення або пригнічення росту. Вориконазол застосовується для лікування та профілактики важких інвазивних грибкових інфекцій у пацієнтів із ослабленим імунітетом.

Склад препарату

Фармакологічна дія

Вориконазол є представником широкого спектра противогрибкових засобів із групи триазолів. Механізм його дії полягає у блокуванні деметилювання 14-альфа-стеролу в клітинах грибків, що пригнічує біосинтез ергостеролу — ключового компонента клітинної мембрани грибів. Це сприяє руйнуванню клітинних структур грибкових клітин і зупинці їхнього росту.

В лабораторних умовах вориконазол активен щодо різноманітних грибкових видів, зокрема:

• роду Candida (включаючи штами C. krusei, C. glabrata, C. albicans)
• Aspergillus spp. (A. fumigatus, A. flavus, A. terreus, A. niger, A. nidulans)
• Scedosporium spp.
• Fusarium spp.
• інші грибкові збудники, включаючи деякі штами Cryptococcus neoformans, Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis, та ін.

Клінічне застосування довело ефективність вориконазолу при лікуванні інфекцій, викликаних цими грибками, а також для профілактики прорывних грибкових інфекцій у високоризикових пацієнтів.

Фармакокінетика

Загальні відомості

Параметри фармакокінетики вориконазолу мають високу індивідуальну варіабельність. Його метаболізм є насиченим, тому при підвищенні дози спостерігається непропорційне зростання концентрації у плазмі крові.

Всаскування та розподіл

• Швидко і майже повністю всмоктується після перорального застосування (біодоступність — 96%).
• Максимальна концентрація в крові досягається через 1-2 години після прийому.
• Зв'язування з білками плазми становить близько 58%.
• Проникає через гематоенцефалічний бар’єр і визначається у спинномозковій рідині.

Метаболізм та виведення

• Метаболізується за участю ізоферментів CYP2C19, CYP2C9, CYP3A4 з утворенням активних та неактивних метаболітів.
• Основним метаболітом є N-оксид вориконазолу, який має мінімальну противогрибкову активність.
• Виводиться переважно у вигляді метаболітів через нирки (близько 83% дози), при цьому менше 2% виводиться у незміненому вигляді.
• Період напіввиведення — приблизно 6 годин, однак він залежить від дози та індивідуальних особливостей.

Особливості фармакокінетики у різних групах пацієнтів

Показання до застосування

• Інвазивний аспергиллез
• Тяжкі інвазивні форми кандидозу (включаючи штам C. krusei)
• Кандидоз стравоходу
• Кандидемія у пацієнтів без нейтропенії
• Тяжкі грибкові інфекції, викликані Scedosporium spp. і Fusarium spp.
• Інші важкі інвазивні грибкові інфекції при непереносимості або рефрактерності до інших препаратів
• Профілактика "проривних" грибкових інфекцій у високоризикових пацієнтів з ослабленим імунітетом

Протипоказання

• Гіперчутливість до вориконазолу або будь-яких компонентів препарату
• Діти віком до 3 років (для цієї лікарської форми)
• Одночасне застосування з терфенадином, астемізолом, цизапридом, пімозидом, хінідином, сиролімусом, рифампіцином, карбамазепіном, барбітуратами (фенобарбітал), ерготаміном, дигідроерготаміном, ефавірензом (400 мг і вище), ритонавіром (400 мг і вище), рифабутином, зверобоєм

Побічні реакції

Загальні реакції

• Дуже часто: лихоманка, периферичні набряки
• Часто: озноб, астенія, біль у грудях, реакції в місці ін’єкції, грипоподібний синдром

Серцево-судинна система

• Часто: зниження артеріального тиску, тромбофлебіт, флебіт
• Рідко: передсердні аритмії, брадикардія, тахікардія, блокади (AV-блокада, блокада ніжки Гіса), QT-інтервал подовжений
• Дуже рідко: фібриляція шлуночків, асистолія

Шлунково-кишковий тракт

• Дуже часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі
• Часто: підвищення активності печінкових трансаміназ (АЛТ, АСТ), ЩФ, ГГТ, рівня билирубіну; жовтяха, глосит, холестаз
• Рідко: холецистит, запор, диспепсія, гепатит, панкреатит

Інші можливі побічні реакції

• Алергічні реакції — кропив’янка, синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк
• Кровотворна система — тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія, агранулоцитоз
• Нервова система — головний біль, запаморочення, галюцинації, тремор, нервовий зрив
• Шкірні реакції — висип, свербіж, фотосенсибілізація, дерматит
• Зорова система — порушення зору, диплопія, фотопсія

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Вориконазол активно метаболізується ізоферментами CYP2C19, CYP2C9 і CYP3A4. Це означає, що його концентрація в крові може змінюватися при застосуванні з іншими препаратами, що інгібують або індукують ці ферменти.

• При комбінації з рифампіцином (індуктор CYP) — зниження концентрації вориконазолу (>93%), що робить таку комбінацію протипоказаною.
• При застосуванні з ритонавіром (інгібітор CYP3A4 і індуктор CYP2C19) — зниження концентрації вориконазолу на 66-82%.
• Інші взаємодії, включаючи циметидин, фенітоїн, карбамазепін, барбітурати, зверніть увагу на можливі зміни концентрацій.

Загалом, вориконазол може підвищувати рівень інших препаратів, що метаболізуються CYP2C19, CYP2C9, CYP3A4, тому необхідно враховувати цю взаємодію при призначенні та контролі терапії.

Спеціальні вказівки

• Перед початком лікування слід провести оцінку функції печінки і нирок.
• У випадках важких порушень функції печінки можливе посилення концентрації вориконазолу — слід контролювати рівень препарату і при необхідності коригувати дозу.
• Не рекомендується застосовувати препарат у дітей до 3 років.
• У пацієнтів з високим ризиком розвитку побічних реакцій необхідний регулярний моніторинг стану.

Діюче речовина

Вориконазол — основний активний компонент препарату, який забезпечує його терапевтичний ефект.