Загальна інформація

Сертиндол — сучасний атипічний нейролептик (антипсихотичний препарат), що використовується для лікування психічних розладів, зокрема шизофренії. Це засіб, який впливає на центральну нервову систему, забезпечуючи зменшення симптомів психозу та стабілізацію стану пацієнта.

Склад препарату

Діяльне речовина: сертиндол — 20 мг в одній дозі.

Вспомагальні речовини: кукурудзяний крохмаль, лактозу моногідрат, мікрокристалічна целюлоза, гипролоза, магнію стеарат, натрію кроскармелоза.

Оболонка: гипромеллоза, титан диоксид (Е171), макрогол 400, заліза оксид жовтий (Е172), заліза оксид червоний (Е172), заліза оксид чорний (Е172).

Фармакологічна дія

Фармакотерапевтична група: антипсихотичний засіб (нейролептик).
Код ATX: N05AE03

Механізм дії: сертиндол є атипічним нейролептиком, що виробляється за структурою на основі фенилиндолу. Він селективно впливає на лимбічні структури мозку, блокуючи дофамінові D2 рецептори та серотонінові 5-НТ2 рецептори, що забезпечує його антипсихотичний ефект. Крім того, препарат має мінімальний вплив на мускаринові і гистамінові Hi рецептори, що зменшує ризик антихолінергічних і седативних побічних ефектів.

Фармакодинаміка: сертиндол зменшує активність мезолімбічних дофамінових нейронів, сприяючи зменшенню психотичних симптомів. Водночас, препарат не викликає значного підвищення рівня пролактину у крові у більшості пацієнтів як при короткостроковому, так і при тривалому застосуванні (до 1 року). Відомі рідкісні випадки гіперпролактинемії і пов’язаних з нею змін, що зафіксовані в клінічній практиці.

У дослідженнях, проведених у реальних умовах (SCoP), сертиндол показав рівень смертності, подібний до інших антипсихотиків, при цьому відзначаються різні причини смертності, зокрема, підвищений ризик серцево-судинних ускладнень.

Фармакокінетика

• Всасування: добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту, максимальна концентрація у крові досягається приблизно через 10 годин після перорального застосування. Вживання їжі або антациди не впливають суттєво на швидкість і ступінь всмоктування.
• Розподіл: об’єм розподілу становить близько 20 л/кг. Більше 99,5% зв’язується з білками крові (альбумін, а1-кислотний глікопротеїн). Проліз в гематоенцефалічний і плацентарний бар’єри.
• Метаболізм: у печінці утворюються два основних метабіти — дигідросертиндол і норсертиндол. Вони не мають значущого фармакологічного ефекту. Метаболізм залежить від активності ферменту CYP2D6, тому у осіб із його дефіцитом рівень сертиндолу у крові може бути в 2–3 рази вищим.
• Виведення: медленне, з періодом напіввиведення приблизно 3 дні. Виводиться головним чином через кишечник, близько 4% — через нирки у вигляді метаболітів і незмінного активного компонента.

Показання до застосування

• Лікування шизофренії та інших психотичних розладів.

Протипоказано: застосовувати в екстрених ситуаціях для купірування симптомів при гострому збудженні.

З обережністю слід застосовувати у пацієнтів із високим ризиком серцево-судинних ускладнень, а також при наявності патологій серця, аритмій або порушень електролітного балансу.

Застосування під час вагітності і годування груддю

Вагітність: безпечність застосування сертиндолу у цей період не досліджена. Тварини не показали тератогенних властивостей, але у репродуктивних дослідженнях на щурах зафіксоване зниження фертильності у потомства. Тому застосовувати препарат під час вагітності не рекомендується.

Годування груддю: вивчення дослідженнями не проводилися, але вважається, що сертиндол може проникати у грудне молоко. За необхідності лікування слід розглянути питання про припинення годування груддю.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до сертиндолу або його компонентів.
• Некоригована гіпокаліємія або гіпомагніємія.
• Відомі серцево-судинні захворювання, зокрема, хронічна застійна серцева недостатність, гіпертрофія міокарда, аритмії, брадикардія (<50 уд/хв).
• Вроджений синдром удлиненного інтервалу QT або його наявність у родичів.
• Протипоказані одночасно з препаратами, що подовжують інтервал QT: антиаритміки IA і III класу, деякі антибіотики (еритроміцин), антипсихотики (тиоридазин), блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем), циметидин та інші інгібітори CYP3A.
• Важка печінкова недостатність.
• Наследжена непереносимість галактози, недостатність лактази або порушення всмоктування глюкози і галактози.
• Дитячий і підлітковий вік до 18 років (без визначеної безпеки і ефективності).

З обережністю застосовувати при судомних синдромах, у хворих з факторами ризику розвитку інсульту, при наявності хвороби Паркінсона, у пацієнтів із низькою активністю ізоферменту CYP2D6, старше 65 років.

Побічні дії

У клінічних дослідженнях найбільш частими побічними реакціями, що виникають у понад 1% пацієнтів і відрізняються від плацебо, були:

• Риніт, закладеність носа, сухість у роті
• Зниження об’єму еякуляту, порушення еякуляції
• Головокружіння, ортостатична гіпотензія
• Збільшення ваги, периферичні набряки, задишка
• Парестезії, подовження інтервалу QT на ЕКГ

Зрідка можливі екстрапірамідні симптоми (загострення паркінсонізму, тремор, скутості рухів), що з’являються переважно на початку лікування і зменшуються при тривалому застосуванні.

Взаємодія з іншими препаратами

Значне підвищення ризику подовження інтервалу QT спостерігається при одночасному застосуванні з препаратами, що його подовжують, або інгібіторами CYP3A або CYP2D6. Такі комбінації протипоказані.

Препарати, що інгібують CYP2D6 (флуоксетин, пароксетин), підвищують концентрацію сертиндолу у крові в 2-3 рази, тому їх застосування разом потребує особливого контролю і корекції дози.

Антибіотики макроліди (еритроміцин), блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем) і інші препарати можуть незначно підвищувати рівень сертиндолу.

Рекомендована доза та курс лікування

Дозування підбирається індивідуально, залежно від клінічного ефекту та переносимості. Зазвичай починають із мінімальної ефективної дози, поступово її збільшуючи під контролем стану пацієнта.

• Загальна тривалість лікування визначається лікарем.
• Контроль електрокардіограми (ЕКГ) рекомендується перед початком терапії і при зміні дози.

Передозування

У разі передозування можливі прояви: сильна сонливість, порушення свідомості, аритмії, подовження інтервалу QT, судоми. Необхідно провести симптоматичне лікування, забезпечити моніторинг серцевого ритму та функцій життєзабезпечення.

Особливі вказівки

При тривалому застосуванні необхідний регулярний контроль ЕКГ і рівня пролактину у крові. Не рекомендується застосовувати у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, особливо з ризиком подовження інтервалу QT.

Форма випуску

Таблетки для перорального застосування, вкриті оболонкою, по 20 мг у пачках.

Умови зберігання

Зберігати в сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C. Термін придатності — 3 роки.

Висновок

Сертиндол — сучасний ефективний препарат для лікування шизофренії та інших психотичних станів, який має високий профіль безпеки за умов правильного застосування та під контролем лікаря. Його застосування вимагає дотримання рекомендацій щодо дозування і регулярного моніторингу стану пацієнта для запобігання можливих побічних реакцій і ускладнень.