Реноприл – інгібітор ангіотензин-превращаючого ферменту (АПФ)

Реноприл – це ефективний препарат із групи інгібіторів ангіотензин-превращаючого ферменту (АПФ), який застосовується для лікування артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності. Його механізм дії базується на блокуванні перетворення ангіотензин I у ангіотензин II, що сприяє зниженню судинного опору та полегшенню навантаження на серце.

Склад препарату

Активна речовина	Кількість у 1 таблетці
Эналаприлу малеат	10 мг або 20 мг
Вспомогальні речовини	Лактоза, картопляний крохмаль, повідон низькомолекулярний, кальцію стеарат

Фармакологічна дія

Фармакотерапевтична група: інгібітор ангіотензин-превращаючого ферменту (АТФ).

Код АТХ: С09АА02

Фармакодинаміка: Реноприл є пролекарством, що перетворюється у печінці в активний метабіт – еналаприлат, який пригнічує активність АПФ. Це зменшує утворення ангіотензину II, що сприяє розширенню судин, знижує рівень альдостерону, зменшує периферичний судинний опір, артеріальний та пост- та переднавантаження. Внаслідок цього знижується артеріальний тиск, покращується кровопостачання органів, зокрема серця та нирок.

Препарат розширює артерії переважно без значного впливу на венозний тонус, що дозволяє уникнути рефлекторного прискорення серцебиття. Застосування Реноприлу сприяє зменшенню гіпертрофії лівого шлуночка та уповільненню прогресування серцевої недостатності.

Гипотензивний ефект починається приблизно через 1 годину після прийому, досягає максимуму через 4-6 годин та зберігається до 24 годин. Для досягнення оптимального результату може знадобитися кілька тижнів терапії.

Фармакокінетика

• Всмоктування: близько 60% активної речовини після перорального прийому, незалежно від прийому їжі.
• Зв’язок з білками крові: до 50%.
• Метаболізм: швидко метабізується у печінці з утворенням активного метабіту – еналаприлату.
• Біодоступність: 40%.
• Максимальна концентрація у плазмі: еналаприл – через 1 годину, еналаприлат – через 3-4 години.
• Період напіввиведення: приблизно 11 годин.
• Виведення: переважно нирками (60%), через кишечник (33%).

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія
• Хронічна серцева недостатність (у складі комплексної терапії)

Протипоказання

• Підвищена чутливість до еналаприлу або інших інгібіторів АПФ
• Ідіопатичний або спадковий набряк Квінке
• Наявність анамнезу ангіоневротичного набряку, пов’язаного з лікуванням інгібіторами АПФ
• Порфірія
• Вагітність та період лактації
• Вік до 18 років (без підтвердженої безпеки та ефективності)

З обережністю застосовують при порушеннях функції нирок, стенозі артерій нирок, гіперкаліємії, після трансплантації нирки, аортальному стенозі, стенозі артерій однієї нирки, системних захворюваннях сполучної тканини, ішемічній хворобі серця, цукровому діабеті, при застосуванні з іншими препаратами, що впливають на рівень калію або функцію нирок.

Побічні дії

Загалом препарат добре переноситься, але можливі наступні побічні ефекти:

• Серцево-судинна система: сильне зниження АТ, ортостатичний колапс, іноді – стенокардія, інфаркт міокарда, аритмії.
• Нервова система: головокруження, головний біль, слабкість, сонливість, тривожність, депресія, нервозність.
• Органи зору та слуху: шум у вухах, порушення зору.
• Органи травлення: сухість у роті, диспепсія, нудота, блювота, запор або діарея, больовий синдром у животі.
• Дихальна система: кашель, бронхоспазм, задишка, риніт.
• Алергічні реакції: шкірна висип, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, рідко – дисфонія, фотосенсибілізація, васкуліт, дерматит.
• Лабораторні показники: гіперкреатинінемія, підвищення рівня мочовини, ферментів печінки, гіперкаліємія, гіпонатриємія.
• Мочевивідна система: порушення функції нирок, протеїнурія.

Взаємодія з іншими препаратами

При сумісному застосуванні з іншими лікарськими засобами можливі наступні ефекти:

• З нестероїдними протизапальними препаратами (НПВП) – зменшення гіпотензивної дії.
• З калийзберігаючими діуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілорид) – ризик гіперкаліємії.
• З літієм – можливе підвищення рівня літію у крові, контроль його концентрації обов’язковий.
• З препаратами, що знижують тиск (бета-блокатори, нітрати, кальцієві блокатори) – потенційне посилення гипотензивного ефекту.
• З імуносупресантами та цитостатикою – підвищення гематотоксичності.

Рекомендації щодо застосування

Дозування:

• При артеріальній гіпертензії початкова доза – 5 мг один раз на добу.
• За відсутності ефекту через 1-2 тижні – збільшити дозу на 5 мг.
• Максимальна добова доза – 40 мг, розділена на 1-2 прийоми.
• При застосуванні з діуретиками – починати з 2,5 мг, якщо це можливо, або зменшити дозу діуретика за 2-3 дні до початку терапії.
• Для пацієнтів із порушеннями нирок або низьким об’ємом циркулюючої крові – початкові дози зменшені.
• При серцевій недостатності – початкова доза 2,5 мг, поступово збільшуючи до максимально переносимих доз, зазвичай 10-20 мг/день.

Тривалість терапії визначається лікарем залежно від клінічного ефекту та стану пацієнта.

Передозування

Симптоми: значне зниження артеріального тиску, колапс, інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу, судоми.

Лікування: горизонтальне положення з піднятими ногами, промивання шлунка, внутрішньовенне введення ізотонічного розчину, застосування препаратів для підняття АД (наприклад, ангіотензин II), гемодіаліз у важких випадках.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Тримати у недоступному для дітей місці.

Срок придатності

Зазначений на упаковці. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.