Інструкція щодо застосування препарату Редуксин

Загальна характеристика

Редуксин — це лікарський препарат, що застосовується для зниження маси тіла при ожирінні центрального генезу. Основна активна речовина — сибутрамін гідрохлорид, який сприяє зменшенню апетиту та підвищенню рівня енергетичного витрату організму.

Склад і форма випуску

Компоненти	Кількість у 1 капсулі
Активні речовини:	сибутрамін гідрохлорид моногідрат — 5 мг; мікрокристалічна целюлоза — 153,5 мг
Вспомагальні речовини:	кальція стеарат
Оболонка капсули:	титановий білий діоксид, патентований синій барвник, желатин

Фармакологічна дія

Редуксин є препаратом для лікування ожиріння центрального дії. Сибутрамін — пролекарство, що за механізмом дії проявляє активність через метаболіти, ингибуючи зворотній захват моноамінів — серотоніну та норадреналіну. Це сприяє підвищенню активності серотонінових та адренорецепторів у центральній нервовій системі, що викликає відчуття насичення, зменшує апетит та збільшує термогенез. Також, активуючи β3-адренорецептори, сибутрамін впливає на бурий жир, сприяючи його активізації. Внаслідок цього відбувається зниження маси тіла, підвищення рівня ЛПВЩ у крові та зниження тригліцеридів, загального холестерину й ЛПНЩ.

Показання до застосування

• Аліментарне ожиріння при індексі маси тіла (ІМТ) 30 кг/м² і більше
• Аліментарне ожиріння з ІМТ 27 кг/м² і більше у поєднанні з факторами ризику (сахарний діабет 2 типу, дисліпідемія)

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат не рекомендується застосовувати під час вагітності через недостатність досліджень безпеки для плода. Жінки репродуктивного віку повинні користуватися контрацептивами під час прийому Редуксину. Не слід застосовувати у період грудного вигодовування, оскільки безпека для новонародженого не встановлена.

Протипоказання

• Наявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз)
• Серйозні розлади харчової поведінки (нервна анорексія, нервова булімія)
• Психічні захворювання
• Синдром Жиль де ля Туретта (генералізовані тики)
• Одночасний прийом інгібіторів МАО або їх використання протягом 2 тижнів до початку терапії
• Застосування препаратів, що впливають на ЦНС (антидепресанти, нейролептики)
• Інфаркт міокарда, декомпенсована хронічна серцева недостатність, вроджені пороки серця, обструктивні захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмії, цереброваскулярні захворювання
• Неконтрольована артеріальна гіпертензія (>145/90 мм рт.ст.)
• Тиреотоксикоз
• Тяжкі порушення функції печінки або нирок
• Доброкачествена гіперплазія простати
• Феохромоцитома
• Закритокутова глаукома
• Залежність від лікарських препаратів, наркотиків або алкоголю
• Вагітність та період годування груддю
• Дитячий та підлітковий вік до 18 років
• Вік понад 65 років
• Індивідуальна підвищена чутливість до сибутраміну та інших компонентів препарату

З обережністю застосовують при аритміях, захворюваннях серця, холелітіазі, гіпертензії, неврологічних порушеннях, порушеннях функції печінки і нирок, а також при тиках у анамнезі.

Побічні дії

Можливі побічні ефекти, що залежать від систем органів:

• З боку ЦНС та периферичної нервової системи: сухість у роті, безсоння (часто), головний біль, запаморочення, тривожність, порушення смаку, у рідкісних випадках — депресія, сонливість, емоційна лабільність, судоми.
• З боку серцево-судинної системи: тахікардія, підвищення артеріального тиску, почервоніння шкіри, підвищення пульсу (іноді), зазвичай у перші 4-8 тижнів лікування.
• З боку травної системи: втрата апетиту, запор (часто), нудота, обструкція геморою, у рідкісних випадках — біль у животі, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів.
• Дерматологічні реакції: пітливість, свербіж шкіри, крововиливи в шкіру (пурпура Шенлейна-Геноха).
• Загальні реакції: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, спрага, нежить, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, тромбоцитопенія.

Реакції на скасування препарату — головний біль або підвищений апетит — виникають рідко. Побічні ефекти зазвичай мають оборотний характер і проявляються здебільшого у перші 4 тижні лікування.

Взаємодія з іншими препаратами

Інгібітори цитохрому P450 (киназа, еритроміцин, циклоспорин) підвищують рівень метаболітів сибутраміну у плазмі, що може спричинити підвищення частоти серцевих скорочень та інтервалу QT. Фенітон, карбамазепін, фенобарбітал та дексаметазон прискорюють метаболізм сибутраміну. Водночас, застосування препаратів, що підвищують рівень серотоніну, може викликати серотоніновий синдром — небезпечний для життя стан.

Сибутрамін не впливає на ефективність пероральних контрацептивів. У разі одночасного застосування з алкоголем не спостерігається посилення негативних ефектів, але вживання алкоголю не рекомендується під час лікування.

Рекомендації щодо прийому та дозування

Препарат призначається внутрішньо один раз на добу. Початкова доза — 10 мг, за необхідності можливо зменшити до 5 мг. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи, запиваючи водою. Можна приймати як натще, так і з їжею.

Якщо протягом перших 4 тижнів зниження маси тіла не становить 5% від початкової, дозу збільшують до 15 мг. Тривалість лікування не повинна перевищувати 3 місяці для пацієнтів, які не досягають потрібного ефекту. Загальна тривалість терапії — не більше 2 років.

Лікування має проводити лікар з досвідом у лікуванні ожиріння, у поєднанні з дієтою та фізичною активністю.

Передозування

Дані щодо передозування сибутраміну обмежені. У разі передозування рекомендується звернутися до лікаря. Симптоми — посилення побічних ефектів. Лікування — симптоматична терапія, промивання шлунка, прийом активованого вугілля, при підвищеному тиску — бета-адреноблокатори. Специфічних антитотів не існує.

Спеціальні зауваження

Редуксин слід застосовувати лише при недостатній ефективності немедикаментозних методів (зменшення ваги менше 5 кг протягом 3 місяців). Терапія повинна проводитися під контролем досвідченого лікаря, з урахуванням змін у харчуванні та способі життя. Важливо контролювати артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень, особливо у перші 2 місяці лікування.

При застосуванні препаратів, що збільшують інтервал QT, потрібно обережно. Не рекомендується застосовувати препарат через інтервал менше 2 тижнів після прийому інгібіторів МАО.