Ніксар (Біластин)

Ніксар — це сучасний протиалергічний препарат, що належить до класу блокаторів H1-гистамінових рецепторів. Його застосовують для ефективного усунення симптомів алергічних реакцій у дорослих та підлітків старше 12 років. Препарат має довготривалий антигістамінний ефект, не викликає седативних явищ і має мінімальний вплив на центральну нервову систему.

Склад препарату

Діюча речовина	Біластин — 20,00 мг
Допоміжні речовини	Мікрокристалічна целюлоза — 103,00 мг Карбокси-метилкрахмал натрію (тип А) — 1,00 мг Кремнезем діоксид колоїдний — 0,50 мг Магнію стеарат — 0,50 мг

Фармакологічна дія

Біластин є селективним блокатором периферичних H1-гистамінових рецепторів, що забезпечує тривалий антигістамінний ефект. Його дія проявляється вже через 1 годину після прийому та зберігається протягом 24 годин. Препарат практично не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, тому не спричиняє седативний ефект і не має значущого впливу на центральну нервову систему. Не викликає антихолінергічних ефектів та не подовжує інтервал QT на ЕКГ.

Фармакокінетика: Після перорального застосування швидко абсорбується з шлунково-кишкового тракту, досягає максимальної концентрації в крові через 1,3 години. Біодоступність становить 61%, а спільне вживання з їжею знижує її на 30%. Біластин зв'язується з білками плазми крові на 84–90%. Метаболізується в печінці незначно, переважно виводиться нирками (28,3%) і з жовчю (66,5%). Період напіввиведення — близько 14,5 годин. У пацієнтів з порушеннями функцій нирок або печінки фармакокінетика препарату не змінюється суттєво.

Показання до застосування

• Алергічний ринокон'юнктивіт (сезонний та цілорічний):
• усунення або полегшення симптомів: чхання, закладеність носа, свербіж слизової оболонки носа, риніти, відчуття печіння та свербежу в очах, почервоніння очей, сльозотеча;
• Крапивниця: усунення або зменшення шкірного свербежу та висипу.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до білостан або допоміжних компонентів препарату.
• Вік до 12 років — ефективність та безпека не встановлені.
• Період вагітності та грудного вигодовування.

Побічні дії

Можливі побічні явища, що класифікуються за частотою виникнення:

• З боку шлунково-кишкового тракту:
  Нечасто — сухість у роті, діарея, диспепсія, гастрит, болі в животі, нудота.
• З боку шкіри та підшкірних тканин:
  Нечасто — свербіж шкіри.
• З боку нервової системи:
  Часто — сонливість, головний біль; нечасто — запаморочення.
• З боку психіки:
  Нечасто — тривожність, безсоння.
• Обмін речовин:
  Нечасто — підвищення апетиту, збільшення маси тіла.
• З боку органів слуху та рівноваги:
  Нечасто — шум у вухах, вертиго.
• З боку дихальної системи:
  Нечасто — одышка, сухість у носі, дискомфорт у носовій порожнині.
• З боку серцево-судинної системи:
  Нечасто — блокада правої ніжки пучка Гіса, синусова аритмія, подовження інтервалу QT на ЕКГ.
• Інфекційні та паразитарні захворювання:
  Нечасто — герпетичне ураження порожнини рота.
• Інші:
  Нечасто — спрага, підвищена втомлюваність, астенія, лихоманка, підвищення рівня тригліцеридів і креатиніну в крові, активність печінкових ферментів (аспартатамінотрансфераза, аланінамінотрансфераза, гамма-глутамілтрансфераза).

Взаємодія з іншими препаратами

При одночасному застосуванні з кетоконазолом або еритроміцином площа під кривою «концентрація — час» (AUC) білостан збільшується в 2 рази, а максимальна концентрація (Сmax) — в 2–3 рази. Аналогічно, при сумісному застосуванні з дилтіаземом у дозі 60 мг Сmax білостана зростає на 50%. Це пов’язано з взаємодією на рівні білків-переносчиків (Р-глікопротеїд). Вживання грейпфрутового соку або інших фруктових соків знижує біодоступність білостана на 30%. Взаємодії з препаратами, що є субстратами або інгібіторами ОАТР1А2 (наприклад, ритонавір, рифампіцин), можуть зменшувати або підвищувати концентрацію препарату в крові.

Біластин не посилює дію алкоголю або лоразепаму на ЦНС, але пацієнтам рекомендується бути обережними при керуванні транспортом або виконанні роботи, що вимагає підвищеної уваги.

Як приймати, курс та дозування

Загальні рекомендації: Приймати внутрішньо, за один час до їжі або через 2 години після їжі (або фруктового соку). Лікар може призначити іншу схему залежно від клінічної ситуації.

• Взрослі та підлітки старше 12 років: по 1 таблетці, що містить 20 мг білостана, один раз на добу.
• Максимальна добова доза — 20 мг. Збільшення дози не підвищує ефективність.
• Тривалість застосування — залежить від тривалості контакту з алергеном або симптомів. При необхідності лікування крапивниці проводять до зникнення симптомів.

Для пацієнтів із порушеннями функцій печінки і нирок корекція дози не потрібна. У літніх пацієнтів застосування білостану також не потребує коригування дозування.

Передозування

Симптоми: при застосуванні в дозах, що в 10-11 разів перевищують терапевтичні (220 мг), можливі головокруження, головний біль, нудота. Не спостерігалося значущого подовження інтервалу QT або серйозних ускладнень. У разі передозування рекомендується симптоматична терапія, активний вивід препарату — промивання шлунка, застосування адсорбентів. Специфічного антидота немає.

Особливі зауваження

• У пацієнтів із важкою нирковою недостатністю можливе збільшення концентрації білостана; слід дотримуватись обережності при застосуванні з інгібіторами Р-глікопротеїду.
• Після застосування білостану у рекомендованих дозах не виявлено негативного впливу на здатність керувати транспортом. Однак у рідких випадках можливе виникнення сонливості або запаморочення.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30°C у недоступному для дітей місці.

Діюча речовина

Біластин