Інструкція з застосування препарату Найсулид

Препарат Найсулид є нестероїдним протизапальним засобом (НПЗП), що містить активну речовину нимесулід. Він застосовується для симптоматичного лікування різних видів болю та запалення, забезпечуючи швидкий та ефективний знеболюючий, протизапальний та жарознижувальний ефект.

Склад препарату

• Діяльне речовина: нимесулід 100 мг у кожному пакетиків.
• Допоміжні речовини: сахароза, мальтодекстрин, цетомакрогол 1000 (макрогол цетостеариловий ефір), безводна лимонна кислота, ароматизатор «апельсин».

Фармакологічна дія

Фармакотерапевтична група: нестероїдні протизапальні засоби (НПЗП)

Код за МКХ-10: М01АХ17

Фармакодинаміка

Нимесулід є представником класу сульфонамідних НПЗП. Має виражену протизапальну, знеболювальну та жарознижувальну дію. На відміну від неселективних НПЗП, нимесулід головним чином інгібує циклооксигеназу-2 (ЦОГ-2), що призводить до зниження синтезу простагландинів у запаленому вогнищі. Це забезпечує мінімальне пригнічення ЦОГ-1, що зменшує ризик виникнення побічних ефектів з шлунково-кишкового тракту.

Фармакокінетика

Нимесулід швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 2-3 години після перорального застосування 100 мг і становить 3-4 мг/л. Біодоступність становить близько 100%, зв'язок з білками плазми — до 97,5%. Метаболізується у печінці за участю цитохрому CYP2C9, основним активним метаболітом є парагідроксипроизводне нимесуліду. Виводиться головним чином із сечею (близько 50% дози), решта — з калом. Период напіввиведення — 3,2-6 годин.

Показання до застосування

• остра біль (у тому числі у спині, попереку, при ураженнях опорно-рухового апарату: забиття, розтягнення зв’язок, вивихи суглобів, тендиніти, бурсити, зубний біль);
• симптоматичне лікування остеоартриту (остеоартрит) з болем;
• первинна альгодисменорея (менструальні болі).

Протипоказання

• гіперчутливість до нимесуліду або інших компонентів препарату;
• гіперергічні реакції (бронхоспазм, риніт, кропив’янка) у анамнезі, пов’язані з застосуванням ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП;
• астма, рецидивуючий поліпоз носа або околоносових пазух у поєднанні з непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти і інших НПЗП;
• гепатотоксичність у анамнезі;
• одночасне застосування з іншими препаратами, що мають гепатотоксичний потенціал;
• загострення хронічних запальних захворювань кишечника (язвений коліт, хвороба Крона);
• після проведення аортокоронарного шунтування;
• лихорадка при простуді та респіраторних вірусних інфекціях;
• підозра на гостру хірургічну патологію;
• виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у фазі загострення, кровотечі або перфорація в анамнезі;
• цереброваскулярні кровотечі або інші стани, що супроводжуються підвищеною кровоточивістю;
• тяжка серцева або ниркова недостатність;
• важка почечна недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);
• вагітність і період грудного вигодовування;
• віком до 12 років;
• алкоголізм, наркозалежність;
• наследственна непереносимість фруктози, синдром мальабсорбції глюкози-галактози або дефіцит сахарози-ізомальтози.

Обережність при застосуванні

• гіпертонія, цукровий діабет, компенсована серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання;
• захворювання шлунково-кишкового тракту в анамнезі, зокрема виразка або кровотечі;
• старший вік, довготривале застосування НПЗП;
• прийом препаратів, що підвищують ризик кровотечі (антикоагулянти, антиагреганти, глюкокортикостероїди);
• захворювання нирок або печінки;
• застосування у комбінації з іншими гепатотоксичними препаратами.

Побічні реакції

Частота появи побічних ефектів класифікована відповідно до рекомендацій ВООЗ:

Взаємодія з іншими препаратами

При застосуванні з іншими лікарськими засобами можливі наступні взаємодії:

• Антикоагулянти (варфарин) і антиагреганти (ацетилсаліцилова кислота, клопідогрел): підвищується ризик кровотечі. Не рекомендується одночасне застосування або потрібно ретельно контролювати показники згортання крові.
• Глюкокортикостероїди: підвищують ризик виразки або кровотечі у шлунково-кишковому тракті.
• Інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину-II: можливе зниження їх ефективності та погіршення функції нирок при спільному застосуванні, особливо у хворих з ураженнями нирок.
• Літій: збільшується концентрація у плазмі, що може викликати токсичність. Необхідний контроль рівня літію в крові.
• Метотрексат: підвищується ризик токсичних ефектів, тому застосування потрібно узгоджувати з лікарем.
• Інші взаємодії: підвищується нефротоксичність при спільному застосуванні з циклоспорином, а також з деякими препаратами, що метаболізуються за участю CYP2C9.

Як приймати, курс та дозування

Препарат слід розчинити у 100 мл води кімнатної температури, отримуючи суспензію білого або світло-жовтого кольору. Приготований розчин не зберігається і використовується одразу.

Застосовують внутрішньо дорослим та дітям старше 12 років:

• по 1 пакетику (100 мг нимесуліду) двічі на добу після їди.
• максимальна добова доза — 200 мг.
• курс лікування — не більше 15 днів. Тривале застосування можливе за призначенням лікаря.

Для профілактики побічних ефектів застосовують мінімальну ефективну дозу на короткий термін.

Пацієнтам похилого віку, а також з порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) доза коригується відповідно до рекомендацій лікаря.

Застосування препарату при печінковій недостатності протипоказане.