Лізиноприл – інгібітор АПФ для лікування гіпертонічної хвороби та серцевої недостатності

Лізиноприл є ефективним препаратам для зниження артеріального тиску та покращення функціонального стану при серцевій недостатності. Використовується в терапії гіпертонії, діабетичної нефропатії та для профілактики ускладнень після інфаркту міокарда. Нижче наведено повний опис препарату згідно з офіційною інструкцією.

Виробник

Компанія-виробник: Алкалоїд АД, м. Скоп'є, Республіка Північна Македонія.

Склад

Одна таблетка містить:	Кількість
Активна речовина:	лизиноприл дигідрат — 21,8 мг (еквівалент 20 мг лізиноприлу)
Допоміжні речовини:	моногідрат лактози — 40,1 мг мікрокристалічна целюлоза — 87,6 мг прежелатинізований крохмаль — 44,0 мг колоїдний діоксид кремнію (аеросил) — 0,5 мг тальк — 4,0 мг магнію стеарат — 2,0 мг

Фармакологічна дія

Лізиноприл — це інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), що зменшує утворення ангіотензину II з ангіотензину I. Це сприяє зниженню рівня ангіотензину II, що у свою чергу зменшує секрецію альдостерону, розширює артерії та венозні судини, знижує периферичний опір та артеріальний тиск.

Препарат сприяє збільшенню хвилинного об’єму крові, покращує кровопостачання ішемізованого міокарда та знижує навантаження на серце. При тривалому застосуванні сприяє зменшенню гіпертрофії міокарда та стінок артерій, а також покращує функцію пошкодженого гломерулярного ендотелію.

Лізиноприл має також профілактичний ефект щодо прогресування серцевої недостатності та дисфункції лівого шлуночка у хворих після інфаркту міокарда. Антигіпертензивний ефект починається приблизно через 6 годин і зберігається протягом 24 годин.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія: у монотерапії або у комбінації з іншими антигіпертензивними засобами.
• Хронічна серцева недостатність: у складі комплексної терапії у пацієнтів, що отримують препарати наперстянки та/або діуретики.
• Раннє лікування гострого інфаркту міокарда: у перші 24 години для підтримки гемодинаміки та профілактики дисфункції лівого шлуночка.
• Діабетична нефропатія: знижує альбумінурію у інсулінозалежних та неінсулінозалежних хворих при нормальному АТ.

Протипоказання

• Гіперчутливість до лізиноприлу або інших інгібаторів АПФ.
• Анафілактичні реакції або ангионевротичний набряк в анамнезі, у тому числі після застосування інгібіторів АПФ.
• Наследственный ангионевротический набряк.
• Вік до 18 років — без встановленої безпеки та ефективності.
• Непереносимість лактози — через наявність лактози у складі.

У разі тяжких порушень функції нирок, стенозу ниркових артерій, вагітності або під час годування груддю препарат застосовувати з обережністю за призначенням лікаря.

Обережність при застосуванні

Лізиноприл слід призначати з обережністю у випадках: порушень функції нирок, стенозу устья аорти, гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії, первинного гиперальдостеронизму, артеріальної гіпотензії, цереброваскулярних захворювань, аутоімунних захворювань, при вираженому зниженні об’єму циркулюючої крові або натрію в крові.

Побічні дії

Найчастіше спостерігаються:

• Головокруження, головні болі, слабкість — у 5-6% пацієнтів.
• Сухий кашель — близько 3%.
• Тошнота, блювота, порушення травлення, діарея.
• Ортостатична гіпотензія, шкірна сыпь, біль у грудях (1-3%).
• З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк (рідко — менше 1%).
• З боку серцево-судинної системи: значне зниження АТ, порушення функції нирок.
• З боку нервової системи: сонливість, лабільність настрою, судоми.
• З боку крові: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія.

Взаємодія з іншими препаратами

Лізиноприл може посилювати дію діуретиків та інших антигіпертензивних засобів. Важливо контролювати рівень калію та функцію нирок при спільному застосуванні з калийзберігаючими препаратами (спіронолактон, тріамтерен, амилорид), калієм та іншими засобами, що підвищують рівень калію у крові.

Не рекомендується одночасне застосування з нестероїдними протизапальними препаратами (індометацин), естрогенами, литиєм — через можливе зниження ефективності або підвищення ризику ускладнень.

Алкоголь посилює гіпотензивний ефект препарату.

Як приймати, курс лікування та дози

Препарат призначають внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Початкова доза для дорослих — 5 мг один раз на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити кожні 2-3 дні на 5 мг, до досягнення середньої терапевтичної дози 20-40 мг на добу.

Максимальна добова доза — 40 мг. Одержаний ефект зазвичай проявляється через 2-4 тижні від початку терапії.

При лікуванні пацієнтів з порушеннями функції нирок або у похилому віці рекомендується починати з нижчих доз (2,5-5 мг) з подальшим визначенням підтримуючої дози під контролем лікаря.

При гострих станах, таких як інфаркт міокарда, застосовують особливу схему, що передбачає поступове збільшення доз.

Передозування

Симптоми: виражене зниження артеріального тиску, сухість у роті, запаморочення, порушення функції нирок, затримка сечі.

Лікування: симптоматична, з внутрішньовенним введенням рідин, контроль рівня електролітів і артеріального тиску. Лізиноприл можна видалити з організму за допомогою гемодіалізу.

Особливі вказівки

При появі симптомів гіпотензії необхідно швидко вводити рідини та спостерігати за станом пацієнта. У разі тривалої гіпотензії — припинити застосування препарату та проводити відповідне лікування під контролем лікаря.

Регулярне моніторинг функції нирок, рівня калію та АТ є необхідним під час лікування лізиноприлом.

Застосування у вагітних і під час годування груддю можливо лише за призначенням лікаря і при строгому контролі.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Тримати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

Зазначений на упаковці. Не вживати після закінчення терміну придатності.