Вступ

Леветирацетам — це протисудомний препарат, який використовується для лікування епілепсії та інших судомних станів. Завдяки своєму унікальному механізму дії та високій ефективності, він широко застосовується в клінічній практиці, забезпечуючи стабільний контроль над судомами у різних вікових групах.

Виробник

Виробляється компанією «Озон», яка має багаторічний досвід у виробництві лікарських засобів для неврології та інших галузей медицини.

Склад

Активна речовина: леветирацетам
Вспомогательные вещества: кукурудзяний крохмаль, натрію кроскармеллоза, повидон K25, колоїдний діоксид кремнію, стеарат магнію.

Фармакологічна дія

Група препаратів: Протисудомні засоби
Механізм дії: Леветирацетам є похідним пирролідону, що відрізняється від інших протисудомних препаратів за хімічною структурою. Його механізм дії ще досліджується, але відомо, що він частково регулює внутрішньонейрональну концентрацію іонів Са²⁺, блокуючи канали N-типу та знижуючи вивільнення кальцію з внутрішньої депо. Також препарат частково відновлює активність GABA- та гліцин-залежних каналів, що знижені цинком та β-карболінами. Крім того, леветирацетам зв’язується з білком 2А синаптичних везикул, що, ймовірно, сприяє його протисудомній дії.

Показання до застосування

• Монотерапія: для лікування парціальних судом з вторинною генералізацією або без неї у пацієнтів з 16 років з вперше встановленим діагнозом епілепсії.
• Додаткова терапія: при лікуванні парціальних судом з/без вторинної генералізації у пацієнтів старше 1 місяця (у відповідних формах для дітей); міоклонічних судом у пацієнтів з 12 років з ювенільною міоклонічною епілепсією; первинно генералізованих тоно-клонічних судом у пацієнтів з 12 років з ідіопатичною генералізованою епілепсією.

Застосування у період вагітності та лактації

На даний час відсутні достатні дані про безпеку застосування леветирацетаму у вагітних. Тому препарат рекомендується застосовувати лише у випадках крайньої необхідності, під суворим контролем лікаря. Важливо враховувати, що рівень леветирацетаму у плазмі знижується під час вагітності, особливо у I триместрі, що може вимагати корекції дози. Леветирацетам проникає у грудне молоко, тому годування груддю під час лікування не рекомендується, за винятком випадків, коли потенційний ризик для дитини є мінімальним.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до леветирацетаму або інших компонентів препарату.
• Дитячий вік до 1 місяця.

Обережність слід дотримуватись у випадках:

• Пацієнтів похилого віку (старше 65 років).
• Захворювань печінки у стадії декомпенсації.
• Почечної недостатності.

Побічні дії

Загальні: можливі реакції з боку нервової системи, психіки, системи крові, шкіри та інших органів. Найчастіше спостерігаються:

• сонливість, головний біль, тремор, запаморочення, слабкість — дуже часто.
• депресія, агресивність, тривога, безсоння, нервозність — часто.
• зміни в крові (лейкопенія, тромбоцитопенія) — нечасто.
• зміни з боку шкіри (сип, алопеція) — часто.
• порушення зору (дилопія), порушення серцевого ритму (подовження QT) — рідко.

Можливі інші побічні реакції, включаючи порушення функції нирок, печінки, та психічні порушення. У разі появи серйозних або тривалих побічних ефектів слід звернутися до лікаря.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Виявлено, що у пацієнтів, які отримують індуктори ферментів печінки, кліренс леветирацетаму може бути на 20% вищим, але корекція дози не потрібна. Пробенецид інгібує секрецію метаболіту леветирацетаму, що може впливати на його рівень у крові. Одночасне застосування з метотрексатом може призводити до підвищення концентрації метотрексату, тому потрібно контролювати рівень обох препаратів.

Як приймати, курс лікування та дози

Спосіб застосування: внутрішньо або внутрішньовенно. Можна переходити з однієї форми у іншу без корекції дози. Дозування залежить від віку та стану пацієнта.

Дозування

• Зазвичай починається з 250-750 мг на прийом, двічі на добу.
• Для дітей застосовуються спеціальні лікарські форми, відповідно до віку.
• При порушеннях ниркової функції необхідно коригувати дозу залежно від ступеня порушення.
• Для пацієнтів похилого віку рекомендується контроль функції нирок та корекція дози при її порушенні.

Особливі вказівки

Перед початком терапії необхідно досліджувати функцію нирок і печінки. У разі погіршення функціонального стану можливо потрібно зменшити дозу або змінити схему лікування. У рідкісних випадках можливо розвиток гострого ураження нирок. Потрібен регулярний контроль крові для виявлення можливих кровотеч або порушень кровотворення.

Леветирацетам може спричиняти зміни психічного стану, включаючи депресію та суїцидальні думки. Тому пацієнтам рекомендується бути уважними до свого психічного стану і при появі таких симптомів звертатися до лікаря.

Діюча речовина

Леветирацетам — це активна речовина, яка відповідає за протисудомний ефект препарату.