Каптоприл 50 мг – інгібітор ангіотензинпревращаючого ферменту (АПФ)

Каптоприл – це ефективний фармакологічний засіб, що належить до групи інгібіторів АПФ, застосовується для зниження артеріального тиску та лікування серцевої недостатності. Препарат сприяє поліпшенню кровообігу, зменшенню навантаження на серце та запобігає прогресуванню ускладнень серцево-судинної системи.

Склад препарату

На 1 таблетку	Кількість
Активна речовина	каптоприл – 50,0 мг
Вспомогальні речовини	лактози моногідрат (сахар молочний) – 94,0 мг, мікрокристалічна целюлоза – 49,0 мг, кукурудзяний крохмаль – 5,0 мг, магнію стеарат – 2,0 мг

Фармакологічна дія

Каптоприл є інгібітором ангіотензинпревращаючого ферменту (АПФ), що зменшує утворення ангіотензина II – потужного вазоконстриктору. Це сприяє розширенню артерій, зниженню периферичного опору судин та артеріального тиску. Препарат також активує синтез простагландинів і зменшує деградацію брадикинина, що позитивно впливає на судинну стінку та кровообіг.

Механізм дії включає зниження рівня альдостерону та зменшення об’єму циркулюючої крові, що допомагає знизити навантаження на серце. Застосування каптоприлу покращує кровопостачання ішемізованого міокарда, зменшує ризик утворення тромбів і сприяє зниженню гіпертрофії серцевого м’яза. У довгостроковій перспективі препарат зменшує структуральні зміни судин та серця, що сприяє зниженню ризику серцево-судинних ускладнень.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія, включаючи реноваскулярну гіпертензію
• Хронічна серцева недостатність у складі комплексної терапії
• Післяінфарктна кардіосклероз з порушенням функції лівого шлуночка у стабільному стані
• Діабетична нефропатія при цукровому діабеті 1 типу з альбумінурією понад 30 мг/добу

Застосування під час вагітності та годування груддю

Вагітність: Каптоприл протипоказаний у період вагітності. Не рекомендується застосовувати у I триместрі, оскільки дані щодо безпеки обмежені. У II та III триместрах застосування може спричинити порушення розвитку плода, зокрема зниження функції нирок, олігогідрамніон та затримку окостеніння. У випадках вагітності на фоні терапії препаратом необхідно негайно припинити його застосування та перейти на альтернативні засоби, що мають доведену безпеку.

Годування груддю: Враховуючи можливу передачу каптоприлу у молоко у дуже малих кількостях, рекомендується припинити годування або замінити препарат, особливо при новонароджених та недоношених дитях.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до каптоприлу або інших інгібіторів АПФ
• Ангіоневротичний набряк у анамнезі
• Гостра або хронічна ниркова недостатність, двосторонній стеноз ниркових артерій
• Тяжкі порушення функції печінки
• Період вагітності та годування груддю
• Вік до 18 років
• Непереносимість лактози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції
• Взаємодія з ліками, що містять літій

Побічні дії

Реакції органів і систем, що найчастіше спостерігаються:

• З боку кровоносної системи: дуже рідко – нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, анемія
• Обмін речовин: гіперкаліємія, гіпоглікемія (рідко)
• Центральна нервова система: сонливість, головокруження, порушення сну
• Серцево-судинна система: ортостатична гіпотензія, тахікардія, у рідкісних випадках – серцева недостатність
• Дихальна система: сухий кашель, дуже рідко – бронхоспазм
• Піщеварна система: нудота, блювання, болі в животі, діарея, запор
• Шкіра: висип, свербіж, рідко – ангіоневротичний набряк, кропив'янка

Взаємодія з іншими препаратами

При одночасному застосуванні каптоприлу з іншими лікарськими засобами можливі наступні ефекти:

• Нестероїдні протизапальні препарати (НПВП): зниження антигіпертензивної дії, можливе порушення функції нирок, особливо у пацієнтів із низьким об’ємом циркулюючої крові
• Калийсберігаючі діуретики та препарати калію: підвищення ризику гіперкаліємії
• Літій: можливе підвищення концентрації літію у крові та токсичність
• Інсулін та пероральні гіпоглікемічні засоби: посилення їх дії, можливо зниження дози
• Антагоністи кальцію (верапаміл, дилтіазем): потенційне посилення гіпотензивного ефекту

Дозування та режим застосування

Залежно від показань та стану пацієнта, лікар підбирає індивідуальну дозу. Зазвичай починають з 25-50 мг один раз на добу, при необхідності дозу можна збільшити до 150 мг на добу, ділячи її на два прийоми. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 150 мг.

Прийом слід здійснювати натще або після їди, запиваючи достатньою кількістю води. Тривалість курсу визначається лікарем. У випадку пропуску дози необхідно прийняти її якомога швидше, а потім – за графіком.

При хронічній нирковій недостатності дозу слід зменшити, а інтервал між прийомами збільшити.

Передозування

Проявляється значним зниженням артеріального тиску, запамороченням, слабкістю, у тяжких випадках – шоком. Лікування включає підвищення об’єму циркулюючої крові шляхом внутрішньовенних введень ізотонічного розчину, корекцію електролітних порушень, моніторинг функції нирок. Специфічного антидоту немає. Важливо своєчасно звернутися за медичною допомогою.

Особливі вказівки

• Перед початком терапії необхідно визначити функцію нирок, рівень калію в крові
• При терапії можливе виникнення ортостатичної гіпотензії, особливо у пацієнтів з низьким об’ємом циркулюючої крові
• Рекомендується регулярний контроль рівнів калію, функції нирок та артеріального тиску
• З обережністю застосовують у пацієнтів із системними аутоімунними захворюваннями
• При плануванні вагітності необхідно припинити застосування препарату та перейти на альтернативну терапію

Форма випуску, умови зберігання та термін придатності

Препарат доступний у вигляді таблеток по 50 мг. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення строку придатності, зазначеного на упаковці.