Гімекромон-СЗ – ефективний препарат для покращення функції жовчовивідних шляхів

Гімекромон-СЗ — це сучасний лікарський засіб, що належить до групи жовчогінних препаратів. Його активна речовина гімекромон сприяє підвищенню вироблення та виділенню жовчі, сприяє профілактиці і лікуванню захворювань жовчовивідних шляхів, допомагає зменшити застій жовчі та запобігає утворенню холестеринових каменів.

Склад препарату

Компонент	Кількість
Діючий компонент: гімекромон	200 мг
Допоміжні речовини:	картопляний крохмаль — 45,0 мг желатин — 3,0 мг натрію лаурилсульфат — 1,0 мг магнію стеарат — 1,0 мг

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Гімекромон є жовчогінним засобом, що стимулює утворення та виведення жовчі, має селективну спазмолітичну дію на жовчні протоки та сфінктер Одді, не знижуючи перистальтику шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та артеріальний тиск (АД). Це сприяє зниженню застою жовчі, запобігає кристалізації холестерину і розвитку холелітіазу.

Фармакокінетика

Після перорального застосування гімекромон швидко всмоктується з ШКТ. Максимальна концентрація у крові досягається через 2–3 години. Период напіввиведення становить близько 1 години. Виводиться переважно нирками, у вигляді глюкуронатів — близько 93 %, сульфонатів — 1,4 %, та у невеликій кількості у незмінному вигляді — 0,3 %.

Показання до застосування

• дискінезія жовчовивідних шляхів і сфінктера Одді за гіперкінетичним типом;
• некам'яний хронічний холецистит;
• холангіт;
• холецістолітоз;
• стан після оперативних втручань на жовчному міхурі та жовчних шляхах;
• зниження апетиту, нудота, закрепи, блювота, що виникають на фоні зниженого виділення жовчі.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Безпеки застосування гімекромону під час вагітності та годування груддю достовірно не встановлено. Лікування препаратом Гімекромон-СЗ дозволяється тільки за призначенням лікаря у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плоду або дитини. Самолікування не рекомендується.

Протипоказання

• гіперчутливість до компонентів препарату;
• непрохідність жовчних шляхів;
• печінкова та ниркова недостатність;
• язвений коліт, хвороба Крона;
• язвена хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;
• гемофілія;
• вікові обмеження — до 7 років.

Побічні дії

Можливі алергічні реакції, диспепсія, діарея, метеоризм, болі в животі, ураження слизової оболонки ШКТ, головний біль. У разі появи будь-яких побічних ефектів необхідно проконсультуватися з лікарем.

Взаємодія з іншими препаратами

• Морфін послаблює дію гімекромону.
• При спільному застосуванні з метоклопрамідом зменшується ефективність обох препаратів.
• Посилює ефекти непрямих антикоагулянтів.

Спосіб застосування та дозування

Внутрішньо, за 30 хвилин до їди: дорослим призначають по 200-400 мг (1–2 таблетки) три рази на добу. Максимальна добова доза — 1200 мг. Дітям з 7 років — по 200 мг (1 таблетка) тричі на день, загальна добова доза — 600 мг. Тривалість курсу — 2 тижні.

У разі пропуску прийому, слід прийняти препарат якомога швидше, якщо не настав час наступного прийому. Не слід приймати подвійні дози. За відсутності покращення або при погіршенні стану необхідно звернутися до лікаря.

Передозування

На даний час випадки передозування не зафіксовані. У разі випадкового перевищення рекомендованої дози слід звернутися до лікаря для надання відповідної допомоги.

Опис

Таблетки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричної форми, з фаскою та ризикою з однієї сторони.

Особливі вказівки

Препарат не знижує секреторну функцію залоз ШКТ або процеси всмоктування. Гімекромон-СЗ не впливає на здатність керувати транспортними засобами або механізмами.

Форма випуску

Таблетки по 200 мг у пакуваннях по 10 або 30 штук: ячейкові контурні упаковки з плівки ПВХ і фольги, пластикові банки або флакони з полімерів, оснащені кришками з полімерів.

Умови зберігання

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C, у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Гімекромон-СЗ — це ефективний засіб для підтримки функції жовчовивідних шляхів, що дозволяє покращити стан при різних захворюваннях і станах, пов'язаних із порушеннями відтоку жовчі.