Склад препарату

Фармакологічна дія

Галідор належить до групи спазмолітичних засобів, має виражені вазодилатуючі властивості, що обумовлено його активністю як міотропного спазмолітика. Основна дія препарату полягає у блокуванні кальцієвих каналів у гладких м’язах судин та органів, що сприяє розширенню судин, зниженню судом та покращенню кровообігу.

Бенциклана може викликати дозозалежне пригнічення Na+/K+-залежної АТФази, а також сприяти агрегації тромбоцитів і еритроцитів, підвищуючи їх еластичність. Це сприяє покращенню мікроциркуляції у периферичних судинах, коронарних та мозкових артеріях. До додаткових ефектів належать слабке транквілізуюче та серцево-судинне дію, що сприяє зменшенню спазмів та покращенню стану пацієнтів.

Крім того, препарат має спазмолітичну дію на висцеральні м’язи (шлунково-кишковий тракт, сечовивідні шляхи, органи дихання), а також може викликати легке підвищення частоти серцевих скорочень.

Показання до застосування

Судинні захворювання:

• захворювання периферичних судин — хвороба Рейно, акроціаноз, спазми судин, хронічні облітеруючі ураження артерій;
• захворювання мозкових судин — для комплексного лікування гострої та хронічної церебральної ішемії.

Захворювання внутрішніх органів:

• гастроентерити різної етіології, інфекційні та запальні коліти, функціональні порушення товстого кишечника, тенезми, післяопераційний метеоризм, холецистит, жовчнокам’янна хвороба, стан після холецистектомії, дискінезія сфінктера Одді, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (у комплексній терапії);
• урологічні синдроми — спазми та тенезми сечового міхура, супутня терапія при каменях у сечовивідних шляхах (у поєднанні з анальгетиками при нирковій коліці);
• підготовка до інструментальних досліджень у урології (внутрішньовенно та внутрішньом’язово).

Застосування під час вагітності та годування груддю

На даний момент не було проведено достатньої кількості клінічних досліджень щодо безпеки застосування Галідор у період вагітності та лактації. Тому застосування препарату у I триместрі вагітності не рекомендується. При необхідності застосування у другому та третьому триместрах лікар визначає можливий ризик для плода та матері, враховуючи співвідношення користі та потенційних ризиків.

У період лактації застосовувати препарат можливо лише за суворими показаннями, і питання про припинення грудного годування слід вирішувати індивідуально.

Протипоказання

• тяжка дихальна недостатність
• тяжка ниркова недостатність
• тяжка печінкова недостатність
• декомпенсована серцева недостатність
• острий інфаркт міокарда
• AV-блокада
• пароксизмальна суправентрикулярна або гостра шлуночкова тахікардія
• епілепсія та інші форми спазмофілії
• недавній геморагічний інсульт
• черепно-мозкова травма (останній рік)
• вагітність
• лактація (грудне вигодовування)
• вікові обмеження — до 18 років (недостатній досвід застосування)
• індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату

Побічні дії

З боку травної системи:

• сухість у роті
• біль у животі
• відчуття насичення
• нудота, блювота
• зниження апетиту
• діарея
• підвищення активності печінкових трансаміназ

З боку центральної нервової системи:

• беспокойство, головокруження
• головна біль
• порушення ходи, тремор
• розлади сну, безсоння
• пам’яті, концентрації уваги
• рідко — короткочасне сплутане свідомість, епілептиформні напади, галюцинації у літніх

З боку серцево-судинної системи:

• іноді — тахіаритмія (пре­сердна, шлуночкова)

Інші побічні ефекти:

• загальне нездужання
• збільшення маси тіла
• лейкопенія
• алергічні реакції
• рідко — тромбофлебіт при внутрішньовенному застосуванні

Взаємодія з іншими препаратами

Галідор посилює пригнічуючу дію на ЦНС препаратів для наркозу і седативних засобів. У разі застосування з симпатоміметиками підвищується ризик тахікардії та аритмій. Взаємодіє з препаратами, що знижують рівень калію у крові (діуретиками, серцевими глікозидами, хінідином), потенціюючи їх проаритмогенний ефект. При комбінації з наперстянкою існує ризик посилення аритмій. З бета-блокаторами можливе регулювання дози через протилежний вплив на частоту серцебиття. При одночасному застосуванні з блокаторами кальцієвих каналів і іншими антигіпертензивними препаратами можливе їх посилене дія. Також варто враховувати ризик посилення побічних ефектів препаратів, що викликають спазмофілію. Важливо: застосування з ацетилсаліциловою кислотою може сприяти посиленню ефекту щодо зменшення агрегації тромбоцитів.

Спосіб застосування, курс і дози

Для судинних захворювань:

• внутрішньо — по 100 мг 3 рази на добу протягом 2–3 місяців; максимальна добова доза — 400 мг;
• внутрішньовенно — по 200 мг (розділених на 2 введення), розведених у 100–200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, вводять крапельно протягом 1 години двічі на добу;

Для внутрішніх органів:

• внутрішньо — по 100–200 мг однократно, максимум до 400 мг/добу; підтримувальна терапія — по 100 мг 3 рази на добу протягом 3–4 тижнів, далі — по 100 мг двічі на добу;
• у гострих випадках — в/в або в/м — по 50–200 мг (розведених у 10–20 мл ізотонічного розчину); курс — 2–3 тижні, з подальшим переходом на внутрішнє застосування.

Передозування

Симптоми: збільшення частоти серцебиття, зниження артеріального тиску, колапс, порушення функцій нирок, недержання сечі, сонливість, тривожність, судоми, у важких випадках — епілептиформні напади. Можливе виникнення тону­чних і клоничних судорожних станів.

Лікування: симптоматична терапія, промивання шлунка, застосування бензодіазепінів для зняття судом. Специфічного антидоту не існує, диаліз не застосовується.

Особливі вказівки

• При застосуванні з препаратами, що викликають гіпокаліємію, або серцевими глікозидами, не рекомендується перевищувати добову дозу 150–200 мг.
• При парентеральному застосуванні слід змінювати місця ін’єкцій, щоб запобігти пошкодженню судин і тромбофлебіту.
• З обережністю застосовувати у пацієнтів із серцево-судинною або дихальною недостатністю, гіпертрофією простати, затримкою сечі.
• Під час тривалого застосування рекомендується контролювати реологічні властивості крові (не рідше ніж раз на 2 місяці).
• Вплив на здатність керувати транспортними засобами — у період початкового застосування слід бути обережним.

Форма випуску

Таблетки білого або сірувато-білого кольору, круглі, з фаскою, з гравіруванням "HALIDOR" на одній стороні, мають слабкий характерний запах.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15°C до 25°C. Тримати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

5 років з дати виготовлення. Не використовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Діюча речовина

Бенциклана

Виробник

Компанія ЕГІС