Физиотенз таблетки покрыт.плен.об. 0,4 мг 14 шт
| Производитель | Верофарм ООО |
| Страна | Россия |
| Действующее вещество | Моксонидин |
Ціна: 587 грн
Физиотенз® — препарат для лікування артеріальної гіпертензії
Загальна інформація
Физиотенз® — це лікарський засіб центральної дії, застосовуваний для контролю та зниження артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Препарат має селективний механізм дії, що базується на стимуляції имидазолінових рецепторів у центральній нервовій системі, що сприяє зниженню периферичної симпатичної активності та, відповідно, артеріального тиску.
Склад препарату
1 таблетка покрита плівковою оболонкою (доза 0,4 мг) містить:
- Активна речовина: моксонидин — 0,4 мг
- Вспомогальні речовини: лактози моногідрат — 95,60 мг, повидон — 0,70 мг, кросповідон — 3,00 мг, магнію стеарат — 0,30 мг
- Оболонка: гіпромеллоза — 1,30 мг, етилцелюлоза — 1,20 мг, макрогол — 0,25 мг, тальк — 0,875 мг, залізо оксид червоний (Е 172) — 0,125 мг, титан диоксид (Е 171) — 1,25 мг
Фармакологічна дія
Моксонидин є гипотензивним засобом центральної дії, що селективно стимулює имидазолінові рецептори у стовбурі мозку, що регулює тонус симпатичної нервової системи. Це сприяє зниженню периферичного судинного опору та артеріального тиску. Відмінною особливістю є низький рівень сродства до А2-адренорецепторів, що зменшує ризик розвитку седативних ефектів та сухості у роті.
При застосуванні препарату відзначається зниження системного судинного опору та артеріального тиску, що підтверджено численними клінічними дослідженнями. Водночас, моксонидин покращує інсулінову чутливість у пацієнтів з ожирінням та інсулінорезистентністю на 21% порівняно з плацебо.
Фармакокінетика
Всасування
Після внутрішнього застосування швидко і майже повністю абсорбується в верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Абсолютна біодоступність становить приблизно 88%. Час досягнення максимальної концентрації — близько 1 години. Прийом їжі не впливає на фармакокінетику препарату.
Розподіл у організмі
Зв’язок з білками плазми крові — 7,2%.
Метаболізм
Основний метаболіт — дегідрований моксонидин, фармакологічна активність якого становить близько 10% від активної речовини.
Виведення
Період напіввиведення (Т1/2): моксонидин — 2,5 години; метаболіти — близько 5 годин. Більше 90% препарату виводиться з сечею протягом 24 годин, з них 78% — у незміненому вигляді, 13% — у вигляді дегідрованого метаболіту. Менше 1% екскретується через кишечник.
Особливості фармакокінетики у пацієнтів
- У пацієнтів з артеріальною гіпертензією: змін не відзначається.
- У осіб похилого віку: мінімальні зміни, що обумовлені зниженням метаболічних процесів.
- У дітей: застосування не рекомендується, оскільки фармакокінетика у цієї групи не досліджена.
Показання до застосування
- Артеріальна гіпертензія — підвищений рівень артеріального тиску для зниження ризику ускладнень та покращення якості життя.
Застосування під час вагітності та годування груддю
Вагітність: клінічних даних щодо безпеки застосування препарату у вагітних немає. Ембріотоксична дія була зафіксована у дослідженнях на тваринах. Препарат призначають лише після ретельної оцінки співвідношення користі та ризику, коли потенційна користь для матері переважає можливий ризик для плода.
Годування груддю: моксонидин проникає у грудне молоко і не рекомендується застосовувати під час годування. У разі необхідності призначення — годування слід припинити.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до моксонидину або інших компонентів препарату.
- Синдром слабкості синусового вузла, важка брадикардія (ЧСС < 50 уд/хв).
- Наследственна непереносимість галактози, дефіцит лактази або мальабсорбція глюкози-галактози.
- Дітям до 18 років застосування не рекомендується через відсутність досвіду та досліджень.
З обережністю: тяжка або термінальна ниркова недостатність, пацієнти на гемодіалізі, важка печінкова недостатність (більше 9 балів за Чайлд-Пью).
Побічні дії
З боку центральної нервової системи
- Часто (1–10%): головний біль, запаморочення, сонливість.
- Нечасто (< 1%): безсоння.
З боку серцево-судинної системи
- Рідко (< 0,1%): надмірне зниження АТ, ортостатична гіпотензія.
З боку шлунково-кишкового тракту
- Часто (1–10%): сухість у роті.
- Нечасто (< 1%): нудота.
З боку шкіри та підшкірної клітковини
- Нечасто (< 1%): шкірна висип, свербіж.
- Дуже рідко (< 0,01%): ангіоневротичний набряк.
Загальні реакції
- Часто (1–10%): астенія.
Найчастішими побічними ефектами є сухість у роті, головний біль, запаморочення, астенія і сонливість, що зазвичай зменшуються в процесі терапії.
Взаємодії з іншими препаратами
Моксонидин може застосовуватись у комбінації з тиазидними діуретиками, блокаторами кальцієвих каналів та іншими гипотензивними засобами, що підсилює їх ефект.
При сумісному застосуванні з гідрохлоротіазидом, глібенкламідом або дигоксином фармакокінетика не змінюється. Трициклічні антидепресанти можуть зменшувати ефективність препарату.
Моксонидин може посилювати седативну дію бензодіазепінів і знижувати їхню концентрацію у крові.
Спосіб застосування, тривалість курсу та дози
Препарат приймається внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Початкова доза — 0,2 мг на добу, за необхідності її можна підвищити до 0,4 мг. Максимальна добова доза — 0,6 мг, яку слід розділити на два прийоми.
Пацієнтам з помірною або важкою нирковою недостатністю рекомендується починати з 0,2 мг, а при хорошій переносимості — збільшити до 0,4 мг.
Передозування
Можливі симптоми: сильне зниження артеріального тиску, головний біль, сонливість, брадикардія, сухість у роті, нудота, блювота. Лікування — введення рідини, застосування допаміну та атропіну за потреби. Специфічного антидоту немає.
Особливі вказівки
При скасуванні препарату рекомендується поступово знижувати дозу. Необхідний регулярний контроль артеріального тиску, ЧСС та ЕКГ. Вплив на здатність керувати транспортом досліджений не був, тому слід бути обережним через можливу сонливість або запаморочення.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 30°C у недоступному для дітей місці.
Термін придатності
1 рік від дати виробництва.
Діюча речовина
Моксонидин
