Корисні властивості спецій

Чим корисні спеції?

Спеції не лише додають смаку, але й підтримують здоров’я: стимулюють травлення, мають протизапальні властивості та покращують настрій.

Цікаві статті

Читайте про те, як використовувати спеції у щоденному раціоні та покращити якість харчування без хімії.

Энап-НЛ таблетки 12,5 мг+10 мг 60 шт

ПроизводительКРКА-РУС
СтранаРоссия
Действующее веществоЭналаприл, Гидрохлоротиазид

Ціна: 608 грн

Інструкція з застосування препарату Енап®-НЛ

Виробник

КРКА-РУС, Росія

Склад

Діюча речовина:

  • Гідрохлоротиазид – 12,50 мг
  • Еналаприл малеат – 10,00 мг

Допоміжні речовини:

  • Натрію гідрокарбонат – 5,10 мг (у результаті реакції з еналаприлом малеатом утворюються 2,68 мг CO₂ і 1,10 мг H₂O, які випаровуються в процесі виробництва і не входять у кінцевий ваговий склад таблетки)
  • Лактози моногідрат – 130,08 мг
  • Кукурудзяний крохмаль – 32,10 мг
  • Прежелатинізований крохмаль – 6,00 мг
  • Тальк – 6,00 мг
  • Магнію стеарат – 2,00 мг

Фармакологічна дія

Комбінований препарат, дія якого обумовлена властивостями компонентів, що входять до його складу.

Еналаприл – ингибитор АПФ (ангіотензин-перетворюючого ферменту), є пролекарством: у результаті гідролізу утворюється активний метаболіт – еналаприлат, який гальмує активність АПФ.

Гідрохлоротиазид – тиазидний діуретик, що діє на рівні дистальних канальців нирок, збільшує виведення натрію та хлоридів.

На початку терапії гідрохлоротиазид сприяє зниженню об’єму циркулюючої крові, що призводить до зниження артеріального тиску (АД) і зменшення серцевого викиду. Це активує ренін-ангиотензин-альдостеронову систему (РААС), що частково нейтралізує гіпотензивний ефект. При тривалій терапії головний ефект тиазидів полягає у зниженні опору судин.

Еналаприл посилює гіпотензивний ефект, пригнічуючи РААС, зменшує вироблення альдостерону, посилює дію брадикинина і простагландинів. Це сприяє зниженню переднавантаження та постнавантаження, що розвантажує лівий шлуночок, зменшує гіпертрофію міокарда і попереджає його пошкодження. В результаті покращується коронарний кровотік і знижується потреба серця у кисні, що зменшує ризик аритмій і підвищує толерантність до ішемії.

Завдяки синергізму компонентів препарат сприяє профілактиці прогресування гломерулосклерозу, зберігає і покращує функцію нирок, а також уповільнює перебіг хронічних ниркових захворювань, навіть у пацієнтів без гіпертензії.

Комбінована терапія з еналаприлом і гідрохлоротиазидом дозволяє досягти стабільного зниження АТ протягом 24 годин, зменшити дозу кожного з компонентів, що зменшує ризик побічних ефектів.

Показання до застосування

  • Артеріальна гіпертензія, особливо у випадках, коли монотерапія недостатньо ефективна або потребує застосування максимальних доз препаратів.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до компонентів препарату, у тому числі до сульфонамідів.
  • Анурія або тяжкі порушення функції нирок (КК менше 30 мл/хв).
  • Тяжкі порушення функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-Пью), ризик розвитку печінкової енцефалопатії.
  • Анафілактичний або анафілактоїдний ангіоневротичний набряк в анамнезі, включно з спадковим або ідіопатичним.
  • Одночасне застосування з аліскиреном у пацієнтів із цукровим діабетом або порушеннями функції нирок (КК менше 60 мл/хв).
  • Вагітність та період грудного вигодовування.
  • Вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
  • Непереносимість лактози або глюкозо-галактозна мальабсорбція.

З обережністю слід застосовувати при:

  • Стенозі устья аорти, гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії.
  • Ішемічній хворобі серця та цереброваскулярних захворюваннях, оскільки надмірне зниження АТ може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.
  • Хронічній серцевій недостатності, тяжкому атеросклерозі.
  • Двосторонньому стенозі ниркових артерій або стенозу єдиної нирки.
  • Тяжких аутоімунних системних захворюваннях, у тому числі системній червоній волчанці, склеродермії.
  • Порушеннях кровотворення, цукровому діабеті, оскільки тиазидні діуретики знижують толерантність до глюкози.
  • Гіперкаліємії, стані після трансплантації нирки, порушеннях функції печінки або нирок (КК менше 30 мл/хв).
  • Глаукомі, у похилому віці, при гіперкальціємії, гіперурикемії, подагрі.

Побічні дії

З боку серцево-судинної системи:

  • Почуття серцебиття, порушення ритму, ортостатична гіпотензія, рідко – інфаркт міокарда, інсульт, стенокардія, синдром Рейно, некротизуючий ангіїт.

З боку травної системи:

  • Сухість у роті, глосит, стоматит, анорексія, нудота, блювання, діарея, запор, метеоризм, больові відчуття в епігастрії, кишкові коліки, панкреатит, гепатит, жовтяха.

З боку дихальної системи:

  • Риніт, синусит, фарингіт, охриплість, бронхоспазм, астма, пневмонія, еозинофільна пневмонія, емболія легеневої артерії.

З боку нервової системи:

  • Депресія, атаксія, сонливість, безсоння, нервозність, парестезії, дизестезії.

З боку сечовидільної системи:

  • Олігурія, порушення функції нирок, нефрит.

З боку репродуктивної системи:

  • Гінекомастія, зниження потенції.

З боку органів зору:

  • Зміна зору, порушення смаку, обоняния, шум у вухах, кон’юнктивіт, сухість кон’юнктиви.

З боку кровотворної системи:

  • Лейкоцитоз, еозинофілія, нейтропенія, лейкопенія, агранулоцитоз, анемія, гіпогемоглобінемія, панцитопенія.

Обмін речовин:

  • Гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія, гіперкальціємія, гіпонатріемія, алкалоз, гіперглікемія, глюкозурія, гіперурикемія, підвищення рівня холестерину і тригліцеридів.

Шкірні реакції:

  • Потовиділення, висип, оперізувальний лишай, алопеція.

Алергічні реакції:

  • Кропив’янка, свербіж, шкірна висип, еритема, синдром Стівенса-Джонсона, фоточутливість, анафілактичні реакції.

Інше:

  • Загальна слабкість, лихоманка, синдром Ліна, що проявляється підвищенням температури, міалгією, артралгією, васкуліт, підвищення ШОЕ, лейкоцитоз, підвищення активності печінкових ферментів.

Взаємодія з іншими препаратами

  • Калієвмісні добавки і калійзберігаючі засоби, а також замінники солі можуть спричинити гіперкаліємію.
  • Літій – зниження його виведення і ризик токсичності.
  • Тіазидні діуретики посилюють ефект інших гіпотензивних препаратів, зокрема бета-адреноблокаторів.
  • НПВП (включно з ЦОГ-2 інгібіторами) можуть зменшити гіпотензивний ефект і підвищити ризик гіперкаліємії і порушення функції нирок.
  • Антациди зменшують біодоступність еналаприла.
  • Взаємодія з цими препаратами вимагає корекції доз або особливого контролю.

Як приймати, курс і дози

Рекомендується приймати препарат Енап®-НЛ регулярно в один і той же час, бажано вранці, під час або після їжі, не розжовуючи, запивати невеликою кількістю рідини.

Стартова доза – 1 таблетка на добу. За потреби дозу можна збільшити до максимальної – 2 таблетки на добу, приймаючи їх однією порцією один раз на добу.

При терапії діуретиками рекомендується припинити або знизити їх дозу за 3 дні до початку лікування, щоб уникнути симптоматичної гіпотензії.

Перед початком лікування необхідно оцінити функцію нирок.

Дозування у пацієнтів з порушеною функцією нирок (КК 30 мл/хв) визначає лікар, з урахуванням реакції на терапію.

Передозування

При передозуванні потрібно припинити прийом препарату і провести симптоматичне лікування.

Можливі симптоми: сильне зниження АТ, брадикардія, запаморочення, кашель, порушення електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпонатріємія), судоми, порушення свідомості, гостра ниркова недостатність.

Лікування – підтримуюча терапія, контроль життєвих показників, введення розчинів для відновлення електролітного балансу, при необхідності – застосування хелатів калію або гемодіаліз.

Особливі вказівки

  • Під час лікування необхідно регулярно контролювати рівень електролітів у крові, функцію нирок, АТ.
  • При появі ознак гіпотензії, порушень ритму або інших небажаних реакцій слід звернутися до лікаря.
  • З обережністю застосовувати у літніх пацієнтів та при супутніх захворюваннях.
  • Під час терапії слід уникати вживання алкоголю і різких фізичних навантажень.


Відео на цю тему


×

Оформление заказа