Інструкція з застосування

Виробник: ТОВ «Фармстандарт-Лексредства»

Склад

Діюча речовина: ацетилсаліцилова кислота — 240,0 мг, парацетамол — 180,0 мг, кофеїн — 27,45 мг.

Вспомогальні речовини: лимонна кислота (лимонної кислоти моногідрат) — 5,00 мг; картопляний крохмаль — 20,95 мг; тальк — 10,00 мг; повідон низькомолекулярний (полівінілпіролідон) — 3,00 мг; кальцію стеарат — 1,00 мг; колоїдний діоксид кремнію (аеросил) — 2,60 мг.

Тверді желатинові капсули №00. Оболонка капсул: титан діоксид (Е 171) — 2,6666 %, хіноліновий жовтий (Е 104) — 1,8394 %, сонячно-закатний жовтий (Е 110) — 0,0088 %, желатин — до 100 %.

Фармакологічна дія

Фармакотерапевтична група: комбінований анальгетик (НПЗП + ненаркотичний анальгетик + психостимулятор). Код АТХ: [N02ВА71].

Фармакодинаміка:
Комбінований препарат. Ацетилсаліцилова кислота (АСК) має жарознижуючу та протизапальну дію, зменшує біль, особливо викликаний запальним процесом, а також пригнічує тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення.
Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, активує дихальні та судинорухові центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, втому, підвищує розумову і фізичну працездатність. В малих дозах кофеїн сприяє підвищенню тонусу судин головного мозку та прискоренню кровотоку.
Парацетамол має анальгетичну, жарознижуючу та слабку протизапальну дію, що пов’язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабким інгібуючим ефектом на синтез простагландинів у периферичних тканинах.

Фармакокінетика

Ацетилсаліцилова кислота

• При прийомі внутрішньо повністю абсорбується; час досягнення максимальної концентрації — 2 години.
• Піддається пресистемній і системній елімінації: швидко гідролізується в тканинах і печінці, де утворює саліцилову кислоту та її метаболіти.
• Виводиться переважно через нирки у вигляді саліцилату та його метаболітів; період напіввиведення — від 2 до 30 годин залежно від дози та рН сечі.

Парацетамол

• Добре всмоктується, максимальна концентрація досягається через 0,5–2 години.
• Об’єктом метаболізму є печінка, переважно шляхом кон’югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами.
• Виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів; період напіввиведення — 1–4 години.

Кофеїн

• Швидко всмоктується, максимальна концентрація — через 50–75 хвилин.
• Розподіляється по всіх органах і тканинах, легко проникає через гематоенцефалічний бар’єр і плаценту.
• Метаболізується у печінці понад 90 %, виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів.

Показання

• Болючий синдром слабкої та помірної вираженості (різного генезу): головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, артралгія, альгодисменорея.
• Лихорадковий синдром при гострих респіраторних захворюваннях та грипі.

Протипоказання

• Язвена хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії загострення.
• Кровотечі шлунково-кишкового тракту або перфорація, анамнез пептичної виразки.
• Тяжка печінкова або ниркова недостатність.
• Геморагічні діатези, гіпокоагуляція.
• Вагітність та період годування груддю.
• Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
• Глаукома.
• Гіперчутливість до компонентів препарату.
• Комбінована бронхіальна астма, рецидивуючий поліпоз носа та околоносових пазух, непереносимість АСК або інших НПЗП.
• Дитячий вік до 15 років (знеболююче), до 18 років (жарознижуюче).
• Підвищена збудливість, порушення сну.
• Захворювання серцево-судинної системи (інфаркт, атеросклероз).
• Виражена артеріальна гіпертензія.
• Портальна гіпертензія.
• Хронічна серцева недостатність III–IV ФК.
• Прийом метотрексату понад 15 мг/тиждень.
• Авітаміноз К.
• Гіпопротеїнемія.

Особливі зауваження: Перед застосуванням препарату проконсультуйтеся з лікарем, особливо при наявності будь-яких хронічних захворювань.

Побічні реакції

• Гастралгія, нудота, блювота, алергічні реакції (синдром Стівенса-Джонсона, Лайєлла).
• Порушення функції печінки та нирок.
• Ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту.
• Тахікардія, підвищення артеріального тиску.
• Бронхоспазм.

Взаємодія з іншими препаратами

Увага: препарат посилює дію гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів і гіпоглікемічних засобів. Спільне застосування з іншими НПЗП або метотрексатом підвищує ризик побічних ефектів. Знижує ефективність спиронолактону, фуросеміду, гіпотензивних препаратів, а також протиподагричних засобів, що виводять сечову кислоту. Застосування з барбітуратами, рифампіцином, саліцилатами, протиепілептичними препаратами стимулює утворення токсичних метаболітів парацетамолу, що може негативно впливати на функцію печінки.

Як приймати, курс лікування та дози

Дозування: Не застосовувати більше 5 днів для зняття болю та більше 3 днів для зниження температури без консультації лікаря.
Приймати внутрішньо, під час або після їжі, запиваючи достатньою кількістю води.
При головному болю — 1–2 капсули, за сильного болю — повторний прийом через 4–6 годин. Максимальна добова норма — 8 капсул.
При мігрені — 2 капсули при появі симптомів, повторно через 4–6 годин за необхідності.
Курс лікування — не більше 3–5 днів.
Пожилі (старше 65 років) — з обережністю, особливо при низькій масі тіла.
У пацієнтів з печінковою або нирковою недостатністю — застосовувати з обережністю, під контролем лікаря.

Передозування

Ацетилсаліцилова кислота

Легкі інтоксикації: шум у вухах, головний біль, нудота, підвищене потовиділення, головокружіння.
При концентрації вище 300 мкг/мл — можливо розвиток гіпервентиляції, лихоманки, метаболічного ацидозу.
Тяжка інтоксикація: кома, гостра печінкова недостатність, респіраторний алькалоз.

Лікування: активований вугілля, внутрішньовенне введення натрію гидрокарбонату, гемодіаліз або гемоперфузія за показаннями.

Передозування парацетамолу

Може викликати гостру токсичність з розвитком ураження печінки, особливо у дітей, осіб із хронічними захворюваннями печінки або при вживанні алкоголю.
Симптоми: нудота, блювота, слабкість, жовтяниця, болі в животі.
Можливий розвиток печінкової недостатності та летальний випадок.

Лікування: введення N-ацетилцистеїну, підтримуюча терапія, у тяжких випадках — гемодіаліз.