Інструкція з застосування препарату Бромокриптин

Загальна інформація

Бромокриптин — це лікарський засіб, що належить до групи стимуляторів центральних і периферичних D2-дофамінових рецепторів. В основі його дії лежить інгібування секреції пролактину, що має важливе значення для лікування різних захворювань, пов’язаних з порушеннями рівня цього гормону. Препарат виробляється компанією Гедеон Ріхтер, і його дія базується на активній речовині — бромокриптин мезилат.

Склад препарату

Вміст у 1 таблетці	Компоненти
Активне речовина:	бромокриптин мезилат — 2.87 мг
Вспомогальні речовини:	лактозу моногідрат — 55,63 мг мікрокристалічна целюлоза — 20 мг крохмаль картопляний — 15 мг карбоксиметилкрохмаль натрію — 2 мг повидон (полівініліпіролідон) — 3,5 мг магнію стеарат — 1 мг

Фармакологічна дія

Бромокриптин є стимулятором D2-дофамінових рецепторів, що знаходяться у центральній та периферичній нервовій системі. Завдяки цьому він сприяє зниженню рівня пролактину у крові, що важливо при лікуванні гіперпролактинемії та її ускладнень.

Механізм дії включає:

• інгібування секреції пролактину, що сприяє нормалізації менструального циклу та відновленню овуляції;
• зменшення обсягів та кількості кіст у молочних залозах;
• пригнічення секреції гормону росту при високих дозах;
• протипаркінсонічну дію за рахунок стимуляції допамінових рецепторів у мозкових структурах.

Показання до застосування

• Гінекологічні захворювання: порушення менструального циклу, жіноче безпліддя, що пов’язані або не пов’язані з гіперпролактинемією (аменорея, олігоменорея, недостатність лютеїнової фази, синдром полікістозних яєчників);
• Пролактинзалежний жіночий безпліддя: у разі ановуляторних циклів та для підтримки овуляції у комбінації з антиестогенами;
• Гіперпролактинемія у чоловіків: пролактинзалежний гіпогонадизм, зниження лібідо, імпотенція;
• Пролактиноми: консервативне лікування мікро- та макроаденом гіпофізу, зменшення їх розмірів перед хірургічним втручанням, післяопераційне лікування при збереженому підвищеному рівні пролактину;
• Подавлення лактації: у разі необхідності припинення лактації після аборту або для профілактики лактостазу, послеродового нагрубання та маститу;
• Доброкачеві захворювання молочних залоз: масталгія, фібро-кистозна мастопатія, вузлові зміни та кістозні утворення;
• Захворювання Паркінсона та синдром паркінсонизму: в монотерапії або у комбінації з іншими препаратами.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Препарат застосовують з обережністю під час вагітності та в період лактації. В окремих випадках можливе застосування за показаннями під контролем лікаря, якщо потенційна користь для матері перевищує ризик для плода або дитини.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до бромокриптину або інших алкалоїдів спорыньи;
• Гестоз;
• Артеріальна гіпертензія у період післяродового періоду;
• Захворювання серцево-судинної системи (у тому числі гіпертензія, гіпотензія);
• Ессенціальний або сімейний тремор;
• Психози;
• Печінкова недостатність;
• Хорея Геттінгтона;
• Язві у шлунково-кишковому тракті;
• Дитячий вік.

З обережністю

• Паркінсонізм з симптомами деменції;
• Вагітність та період лактації;
• Гіпотензивна терапія.

Побічні дії

З боку травної системи:

• Тошнота, рвота, сухість у роті, запори, діарея, порушення функції печінки;

З боку нервової системи:

• Головокруження, головний біль, сонливість, психомоторне збудження, дискінезії, зниження зору, галюцинації;

З боку серцево-судинної системи:

• Остатична гіпотензія, аритмії, синдром Рейно при тривалому застосуванні;

Алергічні реакції:

• Кожна висипка, свербіж;

Інше:

• Застій носа, судоми м’язів гомілки.

Взаємодія з іншими препаратами

• Зменшує ефективність пероральних контрацептивів;
• Посилює ефект леводопи та гіпотензивних засобів;
• Інгібітори моноаміноксидази (МАО), фуразолідон, прокарбазин, сепегілін, алкалоїди спорыньи, галоперидол, локсапін, метилдопа, метоклопрамід, резерпін, тиоксантини та фенотиазини підвищують концентрацію у плазмі крові та ризик побічних ефектів;
• Еритроміцин, кларитроміцин, тролеандоміцин збільшують біодоступність і концентрацію препарату;
• Бутирофеноїни знижують його ефективність;
• Одночасне застосування з етанолом може спричинити дисульфірамоподібні реакції.

Дозування та режим застосування

Загальні рекомендації: препарат приймати внутрішньо, під час їжі, не перевищуючи добову дозу 100 мг.

Для лікування гінекологічних порушень та безпліддя:

• Початково — по 1,25 мг 2-3 рази на добу;
• За необхідності дозу поступово збільшують до 5-7,5 мг/добу, підтримуючи лікування до нормалізації циклу або овуляції;

Для зменшення лактації:

• У перший день — по 1,25 мг 2 рази, потім — по 2,5 мг 2 рази протягом 14 днів;
• Для профілактики лактостазу або послеродової нагрублості — у дозі 2,5 мг 2 рази на добу.

Для лікування хвороби Паркінсона:

• Починати з 1,25 мг ввечері, поступово підвищуючи дозу на 1,25 мг щотижня;
• Загальна терапевтична доза — 10-30 мг/добу, максимальна — 30 мг/добу;

Тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від стану пацієнта.

Передозування

Можуть виникнути симптоми — головний біль, галюцинації, зниження артеріального тиску. Лікування — парентеральне введення метоклопраміду, симптоматична терапія.

Особливі зауваження

• Перед початком лікування слід обов’язково виключити злоякісні новоутворення молочних залоз;
• Під час тривалого застосування контролювати функцію печінки, нирок та артеріальний тиск;
• При появі побічних явищ — знизити дозу або припинити прийом;
• У разі вагітності або годування груддю — застосовувати з обережністю, за показаннями.

Форма випуску

Таблетки для перорального застосування.

Умови зберігання

Зберігати при температурі від 15°C до 30°C у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

3 роки від дати виготовлення. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.