Виробник

Виробник: ТОВ "Озон"

Склад

Активна речовина: азитроміцин

Фармакологічна дія

Фармако-терапевтична група: Антибактеріальні засоби системної дії; макроліди.

Механізм дії: Азитроміцин є представником групи азалідів, належить до макролідів. Обладает широким спектром противомікробної активності, механізм якої полягає у пригніченні синтезу білка мікробної клітини через зв’язування з 50S-субодиницею рибосоми, що сприяє зниженню росту і розмноженню бактерій. У високих концентраціях має бактерицидну дію.

Дія на мікроорганізми: Азитроміцин активний проти грамположних (Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus), грамотрицних (Haemophilus influenzae, Legionella pneumophila, Neisseria gonorrhoeae), анаеробних (Clostridium perfringens, Fusobacterium spp.) та внутрішньоклітинних (Chlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae) мікроорганізмів. Також ефективний проти Borrelia burgdorferi.

Обмеження активності: Мікроорганізми з набутим або природним резистентністю до азитроміцину потребують інших підходів до терапії.

Фармакокінетика

Азитроміцин добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті, швидко розподіляється у тканинах та клітинах організму, проникає через гематогенні бар’єри. Максимальна концентрація у крові досягається через 2-3 години. Біодоступність складає близько 37% через ефект першого проходження через печінку. Азитроміцин зв’язується з білками крові у пропорції від 7% до 50%. Об’єм розподілу – приблизно 31.1 л/кг.

Терапевтична концентрація зберігається у тканинах, які можуть містити у 10-50 разів більше активної речовини, ніж у плазмі крові. Концентрація у тканинах та клітинах у 24-34% перевищує рівень у здорових тканинах у зоні запалення. Азитроміцин метаболізується у печінці, виводиться переважно у незмінному вигляді – 50% через кишечник та 6% через нирки. Період напіввиведення – 35-50 годин.

Показання до застосування

• Інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів: синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит.
• Інфекції нижніх дихальних шляхів: гострий бронхіт, обострення хронічного бронхіту, пневмонія (включаючи інфекції, викликані атипичними збудниками).
• Інфекції шкіри та м’яких тканин: акне середньої тяжкості, рожисте запалення, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози.
• Неконтрольовані інфекції сечовивідних шляхів, викликані Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит).
• Початкові стадії хвороби Лайма: мигрируюча еритема.

Застосування при вагітності та грудному вигодовуванні

Застосування азитроміцину можливо лише за умов, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У період лактації рекомендується припинити грудне вигодовування, якщо потрібно застосовувати препарат.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину або інших макролідів.
• Тяжкі порушення функції печінки.
• Дитячий вік до 6 місяців для порошку для суспензії, до 3 років для таблеток 125 мг, до 12 років з вагою менше 45 кг для таблеток 500 мг.
• Одночасне застосування з ерготаміном і дигідроерготаміном.

Обережність слід дотримуватися при: порушеннях функції печінки легкого та середнього ступеня, при термінальній нирковій недостатності з швидкістю клубочкової фільтрації менше 10 мл/хв, а також у пацієнтів з довгим інтервалом QT або схильністю до аритмій.

Побічні дії

З боку крові та лімфатичної системи

• Нечасто: лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія.
• Рідко: тромбоцитопенія, гемолітична анемія.

Алергічні реакції

• Рідко: шкірна сып, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, мультиформна еритема, синдром Стивенса-Джонсона.

З боку нервової системи

• Часто: головний біль.
• Нечасто: запаморочення, порушення смакових відчуттів, нервозність, безсоння.

З боку травної системи

• Дуже часто: діарея.
• Часто: нудота, блювота, біль у животі.
• Рідко: гастрит, дисфагія, зміна кольору язика, панкреатит.

Інші можливі реакції

• З боку печінки: гепатит, холестатична жовтяха, у важких випадках – печінкова недостатність.
• З боку серцево-судинної системи: удовжений інтервал QT, аритмії.
• З боку м’язів та кісток: міалгія, артралгія.
• З боку сечовивідних шляхів: дизурія, болі.

Взаємодія з іншими препаратами

Особливості: Азитроміцин послаблює метаболізм деяких препаратів через слабку інгібуючу дію на систему цитохрому Р450. Може підвищувати концентрацію дигоксину, варфарину, циклоспорину у крові.

Міжнародні рекомендації: Не рекомендується застосовувати з ерготаміном, цизапридом, терфенадином через ризик розвитку аритмій. Важливо контролювати рівень антикоагулянтів та препаратів, що мають проаритмогенні властивості.

Спосіб застосування, курс та дози

Азитроміцин приймають внутрішньо, запиваючи водою. Дозування та тривалість курсу визначають лікарем залежно від виду та тяжкості інфекції, віку пацієнта та форми випуску препарату.

Загальні рекомендації: для дорослих зазвичай призначають 500 мг один раз на добу протягом 3-5 днів. Для дітей дозування визначається залежно від ваги та віку.

При порушеннях функції печінки: застосування протипоказане при тяжких порушеннях. Обережність при легких та середніх порушеннях.

При порушеннях функції нирок: застосовують з обережністю у пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю.

Особливі вказівки

Перед початком лікування слід виключити можливість алергії, провести оцінку функціонального стану печінки та серця. Під час терапії слід контролювати можливі побічні реакції, особливо у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями або прийомом препаратів, що впливають на інтервал QT.

У разі появи ознак порушень з боку печінки, таких як сильна жовтяха, підвищена астенія, необхідно припинити застосування та провести додаткове обстеження.