Виробник

Препарат виробляється компанією Белупо, ліки та косметика д.д.

Склад

Одна таблетка містить:

• Активна речовина: аріпіпразол у дозах 10,00 мг / 15,00 мг / 30,00 мг
• Вспомогальні речовини:
  • лактози моногідрат — 61,23 мг / 91,53 мг / 183,69 мг
  • кукурудзяний крохмаль — 10,45 мг / 15,675 мг / 31,35 мг
  • мікрокристалічна целюлоза — 10,45 мг / 15,675 мг / 31,35 мг
  • гипролоза — 1,90 мг / 2,85 мг / 5,70 мг
  • магнію стеарат — 0,95 мг / 1,425 мг / 2,85 мг
  • фарбник залізо оксид червоний (Е172) — 0,02 мг / 0,06 мг (для доз 10 мг та 30 мг)
  • фарбник залізо оксид жовтий (Е172) — 0,345 мг (для доз 15 мг)

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Механізм терапевтичної дії аріпіпразолу при шизофренії та біполярному розладі I типу обумовлений поєднанням часткової агонистичної активності щодо D2-дофамінових та 5HT1а-серотонінових рецепторів і антагоністичної активності щодо 5HT2а-серотонінових рецепторів. В експериментах на тваринах аріпіпразол проявляє антагонізм щодо дофамінергічної гіперактивності та агонизм у разі дофамінової гіпоактивності. Володіє високою афінністю in vitro до D2- і D3-дофамінових, 5HT1a- та 5HT2a-серотонінових рецепторів, а також помірною афінністю до D4-, 5HT2c-, 5HT7-серотонінових, α1-адренорецепторів і H1-гистамінових рецепторів. Також має помірну афінність до участків зворотного захоплення серотоніну та не має афінності до м-холінорецепторів.

У клінічних дослідженнях у здорових добровольців застосування аріпіпразолу в дозах від 0,5 до 30 мг один раз на день протягом 2 тижнів показало дозозалежне зниження зв’язування 11С-раклоприда (ліганда D2/D3-рецепторів) у хвостатому ядрі та острівці за даними позитронно-емісійної томографії.

Фармакокінетика

Всасування

Після внутрішнього застосування аріпіпразол швидко всмоктується, максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 3-5 годин. Біодоступність становить 87%. Пища з високим вмістом жирів не впливає на фармакокінетику препарату.

Розподіл

Аріпіпразол інтенсивно розподіляється у тканинах, об’єм розподілу становить 4,9 л/кг, що свідчить про значне екстраваскулярне розподілення. При терапевтичних рівнях у крові понад 99% препарату та його основного метаболіту дегідроаріпіпразолу зв’язуються з білками плазми, переважно з альбуміном.

Метаболізм

Аріпіпразол метаболізується у печінці трьома шляхами: дегідрированням, гідроксилюванням і N-дезалкилюванням. Основним шляхом є дегідрирование і гідроксилювання за участю ізоферментів CYP3A4 та CYP2D6. У крові основним активним метаболітом є дегідроаріпіпразол, що становить близько 40% AUC препарату.

Виведення

Середній період напіввиведення (T1/2) аріпіпразолу — приблизно 75 годин у пацієнтів із високою активністю CYP2D6 та 146 годин — у зниженій активності. Основний шлях виведення — через печінку, частина препарату та його метаболітів виводиться у сечу та калом. Менше 1% препарату виводиться у незмінному вигляді.

Показання до застосування

• Шизофренія: гострі епізоди та підтримуюча терапія
• Біполярний розлад I типу: маніакальні епізоди і підтримуюча терапія для запобігання рецидивам у пацієнтів з біполярним розладом I типу, які перенесли маниакальний або змішаний епізод
• Додаткова терапія: до лінійної терапії літієм або вальпроєвою кислотою для лікування маніакальних або змішаних епізодів при наявності психотичних симптомів або без них, а також для профілактики рецидивів
• Додаткова терапія при великому депресивному розладі: у разі застосування разом з антидепресантами

Протипоказання

• Підвищена чутливість до аріпіпразолу або до будь-якого компонента препарату
• Вік до 18 років
• Дефіцит лактази, рідкісна спадкова галактоземія, глюкозо-галактозна мальабсорбція

Обережність при застосуванні

• Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями (ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, серцева недостатність, порушення провідності)
• Цереброваскулярні захворювання та стану, що сприяють артеріальній гіпотензії (обезводнення, гіповолемія, прийом гіпотензивних препаратів)
• Пацієнти з судомами або схильністю до судом
• Особи з підвищеним ризиком гіпертермії (фізичні навантаження, перегрівання, прийом м-холіноблокаторів, обезводнення)
• Пацієнти із високим ризиком аспіраційної пневмонії (нарушення моторики стравоходу, ризик аспірації)
• Особи з ожирінням, цукровим діабетом у сімейному анамнезі
• Люди з високим ризиком суїцидальних актів (психотичні захворювання, біполярні розлади, великі депресивні розлади)
• Вік 18-24 роки через потенційний ризик розвитку суїцидальної поведінки

Побічні дії

Найчастіше у клінічних дослідженнях відзначались акатизія та нудота, що спостерігались у понад 3% пацієнтів, які приймали препарат.

Нижче наведені побічні ефекти, які зустрічаються частіше (≥ 1/100) у порівнянні з плацебо або вважаються можливими клінічно значущими:

• Психічні розлади: тривога, безсоння, тривожність; рідко — депресія, підвищена сексуальність
• З боку нервової системи: екстрапірамідні порушення, акатизія, тремор, запаморочення, сонливість, седативний ефект, головний біль
• Зір: нечіткість зору; рідко — диплопія
• Серцево-судинна система: рідко — тахікардія, ортостатична гіпотензія
• Шлунково-кишковий тракт: диспепсія, блювота, нудота, запор, підвищена слиновиділення
• Загальні порушення: втома

Побічні реакції після маркетингу

У рамках постмаркетингового спостереження повідомлялось про:

• Лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія
• Алергічні реакції (анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, набряк язика, обличчя, свербіж, кропив’янка)
• Гормональні порушення: гіперглікемія, цукровий діабет, діабетичний кетоацидоз, гіперосмолярна кома
• Обмін речовин: збільшення або зниження маси тіла, анорексія, гіпонатріємія
• Психічні розлади: збудження, нервозність, патологічна залежність від азартних ігор, суїцидальні думки та спроби
• З боку нервової системи: порушення мови, злоякісний нейролептичний синдром, судоми, серотоніновий синдром
• Серцево-судинна система: довжина інтервалу QT, аритмія, раптова смерть, зупинка серця, тахікардія, брадикардія, обморок, підвищення артеріального тиску, тромбоемболія
• Дихальні шляхи: спазм ротоглотки, ларингоспазм, аспіраційна пневмонія
• Шлунково-кишковий тракт: панкреатит, дисфагія, тяжкість у животі, діарея
• Печінка: недостатність, жовтяха, гепатит, підвищення АЛТ та АСТ
• Шкіра: висип, фоточутливість, алопеція, гіпергідроз
• Кістково-м’язова система: рабдоміоліз, міалгія, м’язова слабкість
• Мочовивідна система: недержання сечі, затримка сечі
• Репродуктивна система: приапізм
• Загальні порушення: порушення температурної регуляції, біль у грудях, периферичні набряки, підвищення активності КФК, рівня глюкози в крові

Взаємодія з іншими препаратами

Аріпіпразол може посилювати ефект антигіпертензивних засобів через блокаду α1-адренорецепторів. Вплив препаратів, що змінюють електролітний баланс або викликають подовження інтервалу QT, потребує уваги.

Вплив інших препаратів на аріпіпразол

• Фамотидин: знижує швидкість всмоктування, але клінічно значущий ефект малоймовірний
• Хинидин та інші інгібітори CYP2D6: підвищують AUC аріпіпразолу на 107%, необхідно знижувати дозу приблизно на 50%
• Кетоконазол та інші інгібітори CYP3A4: збільшують AUC і Cmax, дозу слід знижувати приблизно на 50%

Після припинення застосування інгібіторів дозу потрібно відновити до початкового рівня.

Як приймати, курс і дози

Дозування та тривалість терапії визначаються лікарем індивідуально, залежно від стану пацієнта та клінічної відповіді. Таблетки приймають внутрішньо, запиваючи водою, незалежно від прийому їжі.

• Рекомендується початкова доза: залежно від захворювання і стану пацієнта
• Загальні рекомендації: приймати один раз на добу, доза може бути підвищена або знижена під контролем лікаря
• Тривалість лікування: визначається лікарем і залежить від клінічної ситуації

Передозування

При передозуванні можливі симптоми: сильна сонливість, судоми, порушення серцевого ритму. Лікування — симптоматичне, з контролем життєвих функцій, застосування активованого вугілля, при необхідності — інтубація та підтримка дихання. Детоксикація та специфічне антидотне лікування не визначені.

Особливі вказівки

Перед початком терапії необхідно провести обстеження для оцінки стану здоров’я, особливо функцій серця та печінки. Регулярне спостереження за пацієнтом потрібно під час лікування через можливий розвиток побічних ефектів, включаючи екстрапірамідні симптоми, порушення серцевого ритму та зміни у лабораторних показниках.

Застосування у дітей та підлітків до 18 років протипоказане.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C. Термін придатності — згідно з датою, зазначеною на упаковці.

Термін придатності

Термін придатності — 3 роки з дати виготовлення, зазначеної на упаковці. Не застосовувати після закінчення строку придатності.

Діючі речовини

Аріпіпразол — основний активний компонент, що визначає фармакологічний профіль препарату.