Рифаксимін — інструкція із застосування

Загальна характеристика

Рифаксимін — це антібіотик широкого спектра дії з групи рифаміцинів, що застосовується для лікування різномананітних інфекційних захворювань кишечника. Препарат має високий рівень місцевої активності у просвіті кишечника та мінімальну системну біодоступність, що зменшує ризик системних побічних ефектів.

Склад і форма випуску

Форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакологічна дія

Рифаксимін — це антимікробний препарат широкого спектра дії, що належить до групи рифаміцинів. Механізм його дії полягає у необоротному зв’язуванні бета-субодиниць ДНК-залежної РНК-полімерази бактерій, що призводить до гальмування синтезу РНК і білків. Це викликає бактерицидний ефект щодо чутливих бактерій.

Препарат активно бореться з більшістю грампозитивних і грамнегативних бактерій, включаючи бактерії, що сприяють розвитку кишкових інфекцій.

Основні терапевтичні ефекти:

• зниження бактеріальної навантаженості у кишечнику;
• зменшення утворення аміаку та токсичних речовин, що особливо важливо при печеночній енцефалопатії;
• контроль над синдромом ізбыточного росту бактерій у кишечнику;
• зменшення ризику ускладнень після колоректальних оперативних втручань;
• запобігання запалень у дивертикуліті та інших запальних процесах кишечника.

Показання до застосування

• Лікування та профілактика кишкових інфекцій, викликаних чутливими до рифаксиміну бактеріями, зокрема при:
  • острих кишкових інфекціях;
  • диареї мандрівників;
  • синдромі надмірного росту бактерій у кишечнику;
  • печеночній енцефалопатії;
  • неускладненому дивертикуліті;
  • хронічних запальних захворюваннях кишечника.
• Профілактика інфекційних ускладнень при колоректальних хірургічних втручаннях.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Дані щодо безпеки застосування рифаксиміну під час вагітності обмежені. Експерименти на тваринах показали тимчасові порушення у скелеті плода, проте клінічна значущість цих змін невідома. Тому застосування препарату вагітним рекомендується лише у разі крайньої необхідності та за призначенням лікаря.

Щодо проникнення рифаксиміну у грудне молоко — інформація відсутня. Враховуючи потенційний ризик для дитини, яке може виникнути при годуванні груддю, рішення про його застосування слід приймати індивідуально, оцінюючи співвідношення користі для матері та потенційного ризику для дитини.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до рифаксиміну або інших рифаміцинів, а також до будь-яких компонентів препарату.
• Діарея з кров'ю і лихоманкою.
• Кишкова непрохідність, у тому числі часткова.
• Тяжкі виразкові ураження кишечника.
• Дитячий вік до 12 років (ефективність і безпека не встановлені).

З обережністю призначають при:

• порушеннях функції нирок;
• сполученому застосуванні з пероральними контрацептивами та інгібіторами Р-глікопротеїна.

Побічні дії

Побічні реакції класифіковані за частотою появи:

• Дуже часто (≥ 1/10): лихоманка, головний біль, запаморочення.
• Часто (від ≥ 1/100 до < 1/10): нудота, блювота, диспепсія, біль у животі, здуття, запор або діарея, висип, свербіж.
• Нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100): алергічні реакції, ангіоневротичний набряк, порушення зору, порушення слуху.
• Рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000): тромбоцитопенія, нейтропенія, гепатит, підвищення активності печінкових трансфераз.
• Дуже рідко (< 1/10000): анафілактичні реакції, важкі шкірні реакції, ексфоліативний дерматит.

Взаємодія з іншими препаратами

Рифаксимін не інгібує активність системи цитохрому Р-450, але є слабким індуктором CYP3A4. Це може впливати на фармакокінетику інших лікарських засобів, таких як варфарин, противоепілептичні препарати, циклоспорин.

При спільному застосуванні з варфарином можливі коливання рівнів антикоагулянту — слід проводити моніторинг міжнародного нормалізованого відношення (МНВ).

Загалом, рифаксимін незначно впливає на системну дію більшості препаратів, що метаболізуються за участю CYP3A4, але при пацієнтах з печінковою недостатністю можливі зміни експозиції інших лікарських засобів.

Дозування та курс лікування

Загальна рекомендація — по 200 мг 2 рази на добу. Тривалість курсу визначає лікар індивідуально, залежно від захворювання та клінічного стану пацієнта.

При лікуванні діареї мандрівників зазвичай призначають 3-денний курс. При хронічних захворюваннях або профілактиці — курс може бути довшим, під контролем лікаря.

Курс лікування слід завершувати навіть за відсутності симптомів, щоб запобігти розвитку резистентності.

Передозування

Передозування рифаксиміну малоймовірне через його низьку системну всмоктуваність. У разі випадкового прийому високої дози можливі прояви побічних реакцій, зокрема диспепсії, алергічних реакцій або порушень з боку печінки. У таких випадках потрібно симптоматичне лікування та моніторинг стану пацієнта.

Особливі вказівки

• Лікування слід проводити під контролем лікаря.
• При появі крові у калі або підвищеній температурі — необхідно звернутися до лікаря.
• Застосування у дітей до 12 років не рекомендовано через відсутність даних щодо безпеки та ефективності.
• Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25°C.

Умови зберігання та термін придатності

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці, при температурі до 25°C. Термін придатності — 3 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності.