Рабепразол є потужним інгібітором протонної помпи, який застосовується для лікування різних захворювань шлунково-кишкового тракту, пов’язаних із підвищеною секрецією кислоти. Його дія базується на блокуванні ферменту H+/K+-АТФази, що відповідає за вироблення соляної кислоти у парієтальних клітинах шлунка.

Склад препарату

• Діюча речовина: рабепразол натрію — 20 мг
• Вспомогані речовини: маннитол — 75 мг, натрію гідроксид до pH 11,0

Фармакологічна дія

Рабепразол є представником класу протонних насосів. Механізм його дії полягає у пригніченні ферменту H+/K+-АТФази у париєтальних клітинах шлунка, що сприяє блокуванню вироблення кислоти. Це призводить до зниження базальної та стимульованої секреції соляної кислоти незалежно від виду подразника. Ефект є дозозалежним і забезпечує стабілізацію кислотно-лужного балансу, що сприяє загоєнню ерозій та виразок.

Показання до застосування

• Язвена хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення
• Язвена хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, асоційована з Helicobacter pylori, у комбінації з антибіотиками
• Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)

Застосування при вагітності та лактації

Рабепразол заборонено до застосування під час вагітності та годування груддю.

У експериментальних дослідженнях встановлено, що рабепразол у незначних кількостях проникає через плацентарний бар’єр. Однак не було зафіксовано порушень фертильності або патологій розвитку плода. Також препарат виявляється у молоці лактуючих тварин. Оскільки клінічний досвід застосування у вагітних та дітей відсутній, рекомендується уникати його призначення у ці періоди.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до рабепразолу або інших компонентів препарату
• Період вагітності та годування груддю
• Наявність алергічних реакцій на бензимідазольні похідні або інші компоненти

Побічні дії

З боку травної системи: діарея, нудота, болі в животі, блювання, метеоризм, запор; рідко — сухість у роті, диспепсія, відрижка; в окремих випадках — анорексія, гастрит, стоматит, підвищення активності печінкових трансаміназ.

З боку нервової системи: головний біль, астенія, запаморочення, безсоння; рідко — нервозність, сонливість; в окремих випадках — депресія, порушення зору та смакових відчуттів.

З боку дихальної системи: риніт, фарингіт, кашель; рідко — синусит, бронхіт.

Алергічні реакції: рідко — шкірна висипка; в окремих випадках — свербіж.

Інше: болі у спині, грипоподібний синдром, рідко — міалгія, біль у грудях, озноб, судоми литкових м’язів, інфекції сечовивідних шляхів, артралгія, лихоманка; в окремих випадках — збільшення маси тіла, підвищене потовиділення, лейкоцитоз.

Взаємодії з іншими препаратами

• При спільному застосуванні з дигоксином можливо підвищення концентрації дигоксину у плазмі крові
• При одночасному застосуванні з кетоконазолом зменшується його біодоступність

Спосіб застосування, курс лікування та дозування

Приймають внутрішньо, запиваючи водою. Розова доза становить 10–20 мг залежно від показань та схем лікування. Тривалість курсу визначає лікар залежно від характеру захворювання та його тяжкості. Зазвичай — від 2 до 4 тижнів.

Особливі вказівки

• Перед початком терапії необхідно виключити злоякісні новоутворення шлунка, оскільки застосування рабепразолу може маскувати симптоми та затримувати правильну діагностику
• Пацієнтам з порушеннями функції печінки або нирок корекція дози не потрібна, але при важких порушеннях рекомендовано застосовувати з обережністю
• При одночасному застосуванні з рабепразолом потрібно коригувати дози кетоконазолу та дигоксину
• Враховуючи результати досліджень, не встановлено канцерогенної дії препарату, проте існують дані про мутагенні ефекти in vitro

Форма випуску

Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного введення.

Умови зберігання

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Тримати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

2 роки від дати виготовлення. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.

Виробник

Кадила Фармасьютикалз Лтд, Індія