Еуфілін — ефективний бронходилататор для лікування респіраторних та серцево-судинних захворювань

Еуфілін — це лікарський препарат, який належить до групи бронходилаторів та застосовується для полегшення дихання при різних формах бронхообструктивних захворювань, а також у складних клінічних станах, пов’язаних з порушенням мозкового кровообігу. Препарат має виражену фармакологічну активність та доведений ефект у терапії таких станів, як бронхіальна астма, хронічний бронхіт, емфізема легень, серцева астма, а також при церебральних судинних кризах та ішемічних інсультах.

Фармакологічна дія

Еуфілін — це бронходилатор, який розширює бронхи шляхом блокування ферменту фосфодіестерази, що сприяє підвищенню рівня циклічного АМФ у клітинах гладкої мускулатури дихальних шляхів. Це сприяє зниженню тонусу бронхів, полегшенню дихання та зменшенню проявів бронхообструкції. Крім того, препарат має судинорозширювальні властивості, що використовується при церебральних кровотечах та ішемічних інсультах для зниження внутрішньочерепного тиску та набряку мозку.

Показання до застосування

• Бронхообструктивний синдром при бронхіальній астмі, хронічному бронхіті, емфіземі легень, серцевій астмі (з метою купірування приступів);
• Гіпертензія в малому колі кровообігу;
• Купіровання церебральних судинних кризів атеросклеротичного походження;
• У складі комплексної терапії при ішемічних інсультах та хронічній недостатності мозкового кровообігу для зменшення внутрішньочерепного тиску та набряку мозку.

Протипоказання

Еуфілін протипоказаний при:

• вираженій артеріальній гіпотензії або гіпертензії;
• пароксизмальній тахікардії, екстрасистолії;
• інфаркті міокарда з порушеннями ритму серця;
• епілепсії, підвищеній судомній готовності;
• гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії;
• тиреотоксикозі;
• отеку легень, важкій коронарній недостатності;
• захворюваннях печінки та нирок у важкій стадії;
• геморагічному інсульті, крововиливах у сітківку ока, недавніх кровотечах;
• підвищеній чутливості до препарату.

Особливі застереження та обережність

Еуфілін слід застосовувати з обережністю:

• при вагітності та періоді новонародженості;
• у віці старше 55 років;
• при неконтрольованому гіпотиреозі (через можливість кумуляції);
• при сепсисі, тривалій гіпертермії, гастроезофагеальній рефлюксії, аденомі простати;
• при порушеннях функції печінки і нирок, виразкових захворюваннях шлунка і дванадцятипалої кишки.

Побічні дії

Можуть виникати різні реакції організму:

• З боку травної системи: гастроезофагеальний рефлюкс, гастралгія, нудота, блювання, печія, обострення виразкових уражень.
• З боку нервової системи: головний біль, безсоння, збудження, тривожність, дратівливість, запаморочення, тремор.
• З серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, аритмії, тахікардія, зниження або підвищення артеріального тиску, болі в серці, посилення нападів стенокардії.
• Алергічні реакції: шкірна висипка, свербіж, лихоманка.
• Місцеві реакції: гіперемія, болючість у місці введення.
• Інші прояви: біль у грудях, задишка, протеїнурія, гематурія, гіпоглікемія, підвищене потовиділення, збільшення діурезу.

Взаємодія з іншими препаратами

Еуфілін має значну взаємодію з низкою лікарських засобів:

• Ефедрин, бета-адреноміметики, кофеїн і фуросемід посилюють його дію.
• Комбінація з фенобарбіталом, дифеніном, рифампіцином, ізоніазидом, карбамазепіном або сульфінпіразоном зменшує ефективність препарату, що може вимагати підвищення дози.
• Клініренс знижується при застосуванні з макролідними антибіотиками, лінкоміцином, аллопуринолом, циметидином, ізопреналіном, бета-блокаторами — необхідно регулювати дозування.
• Група препаратів, таких як пероральні естрогени, протидіарейні засоби та сорбенти кишечнику, послаблюють дію еуфілліну, тоді як H2-гистаміноблокатори, блокатори кальцієвих каналів та мексилетин — посилюють його ефект.
• Застосування з епоксцином і іншими фторхінолонами вимагає зменшення дози.
• Препарат пригнічує терапевтичний ефект карбонату літію і бета-блокаторів.
• Бета-блокатори можуть зменшити бронходилатуючий ефект еуфілліна і викликати бронхоспазм.
• Підвищує діурез у поєднанні з мочегінними засобами.
• Обережно застосовувати з антикоагулянтами, іншими похідними теофіліну та пуриновими сполуками.
• Не рекомендується поєднувати з центральними стимуляторами нервової системи через ризик підвищення нейротоксичності.

Спосіб застосування, дози та курс лікування

Еуфілін призначається внутрішньом’язово або парентерально:

• Внутрішньом’язово — по 1 мл (240 мг) розчину у верхній квадрант сідничної м’язи.
• Максимальна разова доза для дорослих — 0,5 г, добова — 1,5 г.
• Для дітей — разова доза становить 7 мг/кг маси тіла, добова — 15 мг/кг.
• Застосовують до 3 разів на добу не більше 14 днів, при цьому слід контролювати рівень еуфілліну у крові — не більше 20 мкг/мл.
• При необхідності корекції дозування враховують функцію серця, печінки і нирок, а також вік пацієнта. Для пацієнтів похилого віку або курящих — рекомендується зменшити дозу.

Передозування та її симптоми

У разі передозування можливі:

• загальмованість, нудота, блювання, болі в епігастрії;
• жовтяниця, кровотечі, тахікардія, аритмії, судоми, тремор;
• гіперventиляція, різке зниження артеріального тиску.

Лікування — припинення застосування препарату, симптоматична терапія, форсований діурез, гемосорбція або гемодіаліз при важкій інтоксикації. Для купірування судом використовують діазепам. Не застосовувати барбітурати.

Особливі рекомендації

Еуфілін не рекомендується вводити під шкіру, оскільки можливе місцеве подразнення. Вплив препарату на здатність керувати транспортом та механізмами — тимчасово обмежений, рекомендується уникати водіння автомобіля та роботи з потенційно небезпечними механізмами протягом 24 годин після лікування.

Діюча речовина

Амінофілін — основна активна речовина препарату, що забезпечує його фармакологічний ефект.

Умови відпуску з аптек

Препарат відпускається за рецептом лікаря.

Інформація у державному реєстрі лікарських засобів

Штрих-код: 4680013244415
Вага: 0.086 кг