Інструкція з застосування препарату Дексалгін

Дексалгін – це сучасний нестероїдний протизапальний препарат (НПВП), що застосовується для швидкого зняття болю, зменшення запальних процесів та зниження температури тіла. Його ефективність підтверджена клінічними дослідженнями та використовується для полегшення стану пацієнтів з різними видами болю та запаленнями.

Виробник

Препарат виробляється компанією "А.Менарини Мэнюфекчеринг Лоджистикс енд Сервісіз С", Італія.

Склад

1 мл розчину містить:

• декскетопрофену трометамолу – 36,9 мг, що відповідає декскетопрофену – 25 мг

Вспомогальні речовини:

• етанол 96%
• натрій хлорид
• натрій гідроксид
• вода для ін'єкцій

Фармакологічна дія

Фаргрупа:  НПВП

Механізм дії:  Дексалгін – нестероїдний протизапальний препарат (НПВП), який має анальгезуючу, протизапальну та жарознижуючу дію. Основний механізм полягає у гальмуванні синтезу простагландинів на рівні циклооксигенази (ЦОГ-1 та ЦОГ-2).

Анальгезія настає через 30 хвилин після парентерального введення. Тривалість анальгезуючого ефекту при дозі 50 мг становить від 4 до 8 годин. У комбінації з опіоїдними анальгетиками декскетопрофен значно (до 30-45%) знижує потребу у опіоїдних препаратах.

Показання

• Купірування болю різного генезу (післяопераційний, при метастазах у кістках, травматичний, при нирковій коліці, альгодисменорея, ішіалгія, радикуліт, невралгії, зубний біль)
• Симптоматичне лікування гострих та хронічних запальних, запально-дегенеративних і метаболічних захворювань опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, спондилоартрит, артроз, остеохондроз)

Протипоказання

• Язва шлунка та дванадцятипалої кишки
• Исторія шлунково-кишкових кровотеч або активні кровотечі (у т.ч. внутрішньочерепні)
• Захворювання шлунково-кишкового тракту (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт)
• Тяжкі порушення функції печінки (шкала Чайлд-Пью 10-15 балів)
• Тяжкі порушення функції нирок (КК < 50 мл/хв)
• Бронхіальна астма
• Тяжка серцева недостатність
• Лікування болевого синдрому при аортокоронарному шунтуванні
• Геморагічний діатез або інші порушення згортання крові
• Дитячий вік
• Підвищена чутливість до декскетопрофену або інших НПВП, а також до допоміжних речовин
• Епідуральне, підпахвове або внутрішньооболочкове введення через вміст у складі етанолу

Побічні дії

Частота виникнення побічних ефектів класифікується так:

• Часто (1-10%): головний біль, запаморочення, нудота, блювота, больові відчуття в місці ін'єкції, загальна слабкість
• Нечасто (0.1-1%): шум у вухах, порушення зору, артеріальна гіпотонія, тахікардія, диспепсія, висипання на шкірі, алергічні реакції
• Рідко (0.01-0.1%): анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гастроінтестинальні кровотечі, порушення функції печінки та нирок, бронхоспазм, анафілаксія
• Дуже рідко (<0.01%): синдром Стівенса-Джонсона, гепатит, гостра ниркова недостатність, набряки, шок

Взаємодія з іншими препаратами

Небажані комбінації:

• Одночасне застосування декількох НПВП або високих доз саліцилатів підвищує ризик шлунково-кишкових кровотеч та виразки
• Комбінація з антикоагулянтами (гепарин, варфарин) підвищує ризик кровотеч
• Застосування з літієм може збільшити його концентрацію у крові
• Взаємодія з метотрексатом вимагає контролю крові та функцій печінки
• З гіпотензивними препаратами (інгібіторами АПФ, діуретиками) можливе зниження їх ефективності

Обережність при застосуванні з:

• Циклоспорином і такролімусом (можлива нефротоксичність)
• Пентоксифіліном (ризик кровотеч)
• Зидовудином (можливе підвищення токсичності)

Фармацевтичні взаємодії:

• Не змішувати з розчинами допаміну, прометазину, пентазоцину, петидину або гідроксизину (утворення осаду)
• Можна змішувати з гепарином, лидокаїном, морфіном, теофілліном у розчинах для інфузій

Спосіб застосування, курс і дози

Дексалгін застосовується парентерально (в/в або в/м). Рекомендується:

• Для дорослих: по 50 мг кожні 8-12 годин
• При необхідності можливе повторне введення з інтервалом не менше 6 годин
• Максимальна добова доза – 150 мг

Пацієнтам похилого віку або з порушеннями функцій печінки/нирок початкове застосування слід проводити з меншою дозою (50 мг/день).

Тривалість лікування – не більше 2 днів. Після гострого болю можливий перехід на пероральну терапію.

Приготовлення й введення розчинів:

• Зміст однієї ампули (2 мл) вводиться глибоко в м'яз або повільно в вену (не менше 15 секунд)
• Розчин можна розчинити у 30-100 мл фізіологічного розчину, розчину глюкози або розчину Рінгера (лактат)
• Розчин слід готувати в асептичних умовах, захищати від світла, вводити повільно (10-30 хв)

Передозування

Симптоми: нудота, відсутність апетиту, больові відчуття в животі, головний біль, запаморочення, дезорієнтація, безсоння.

Лікування: симптоматична, можливо застосування промивання шлунка, діаліз за показаннями.

Особливі вказівки

• Необхідний контроль функцій печінки та нирок у пацієнтів з хронічними захворюваннями, а також у похилому віці
• При появі ознак шлунково-кишкових кровотеч або виразкових уражень терапію слід припинити
• З обережністю застосовують у пацієнтів з алергічними реакціями, порушеннями кровотворення, системною червоною вовчанкою або змішаними хворобами сполучної тканини
• Застосування у вагітних та жінок, що годують, можливе лише за призначенням лікаря