Інструкція з застосування препарату

Виробник

Виробник: компанія Берінгер Інґельхайм Фарма ГмбХ і Ко.КГ, Німеччина.

Склад препарату

Одна доза містить:

• Фенотерол гидробромід — 50 мкг
• Іпратропій бромід моногідрат — 21 мкг, що відповідає 20 мкг іпратропію броміду

Вспомогальні речовини: абсолютний етанол, очищена вода, лимонна кислота, тетрафторетан (HFA 134a, пропеллент).

Фармакологічна дія

Це комбінований бронхолітичний препарат, що містить два активні компоненти:

• Іпратропій бромід — м-холіноблокатор, який зменшує бронхоспазм шляхом блокування м-холінгергічних рецепторів.
• Фенотерол гидробромід — β2-адреноміметик, що стимулює β2-адренорецептори бронхів, сприяючи їх розслабленню.

При інгаляційному застосуванні іпратропій бромід забезпечує бронхорасширення за рахунок місцевого, а не системного, антихолінергічного ефекту, що запобігає підвищенню внутрішньоклітинної концентрації цГМФ у гладких м’язах бронхів. Фенотерол швидко активує циклічний АМФ, що сприяє розслабленню гладких м’язів бронхів, зменшенню бронхоспазму та зменшенню реактивності дихальних шляхів.

Значне покращення функції легень (збільшення ОФВ1 та швидкості форсованого видиху на 15% і більше) відбувається вже через 15 хвилин після застосування, максимум досягається через 1-2 години і триває до 6 годин у більшості пацієнтів. Це дозволяє ефективно контролювати обструктивні реакції при хронічних бронхітах, ХОБЛ та бронхіальній астмі.

Препарат не впливає негативно на секрецію слизу, мукоцилиарний кліренс та газообмін. Фенотерол також запобігає розвиткові бронхоспазму, викликаного різними тригерами, такими як холод, алергени або фізичне навантаження.

Показання для застосування

• Профілактика та лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів із оборотним бронхоспазмом:
• Хронічний бронхіт, ускладнений або без емфіземи;
• ХОБЛ;
• Бронхіальна астма.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат протипоказаний у I триместрі вагітності. Дослідження показують, що іпратропій бромід та фенотерол не мають негативного впливу на вагітність. У II та III триместрах застосовувати слід з обережністю, враховуючи можливий інгібуючий вплив на скоротливу активність матки.

Фенотерол виділяється з грудним молоком; даних щодо виділення іпратропію у грудне молоко немає. У випадках застосування препарату у період лактації слід враховувати можливий вплив на дитину та застосовувати з обережністю.

Протипоказання

• Дитячий вік до 6 років;
• I триместр вагітності;
• Гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;
• Тахіаритмія;
• Гіперчутливість до компонентів препарату;
• Атропіноподібні реакції (глаукома, обструкція сечового міхура та інші).

З обережністю застосовують при закрито- і відкритоугольній глаукомі, серцево-судинних захворюваннях, цукровому діабеті, після інфаркту, при тиреотоксикозі, простатиті та інших станах, що супроводжуються обструкцією дихальних шляхів.

Побічні дії

Алергічні реакції:

• Крапив’янка, ангіоневротичний набряк, ларингоспазм, анафілактичний шок (рідко).

З боку нервової системи:

• Тремор, нервозність, головний біль, запаморочення, в особливо чутливих пацієнтів — зміни психіки.

З боку серцево-судинної системи:

• Тахікардія, відчуття серцебиття, підвищення або зниження артеріального тиску, аритмія, фібриляція передсердь (рідко).

З боку водно-електролітного балансу:

• Гіпокаліємія, іноді виражена.

З боку дихальної системи:

• Кашель, місцеве подразнення, рідко — парадоксальний бронхоспазм.

З боку зору:

• Обратимі порушення акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома, болі в оці.

Інші побічні ефекти:

• Посилене потовиділення, слабкість, м’язові судоми, тимчасове затримання сечі, порушення моторики шлунково-кишкового тракту.

Взаємодія з іншими препаратами

- Бета-адреноміметики та антихолінергічні засоби, ксантинові похідні (теофілін) можуть посилювати бронхолітичний ефект.
- Засоби для інгаляційного наркозу, що містять галогенізовані вуглеводні (галотан, трихлоретилен, енфлуран), можуть посилювати вплив на серцево-судинну систему.
- Спільне застосування з іншими бета-адреноміметиками, антихолінергічними засобами або ксантиновими похідними може збільшити ризик побічних ефектів.
- Застосування з інгібіторами МАО і трициклічними антидепресантами може підсилювати дію препарату.
- Гіпокаліємія, що виникає внаслідок застосування, може посилювати ризик аритмій у пацієнтів, що отримують дигоксин.

Як приймати, курс та доза

- Дозу підбирає лікар індивідуально. Стандартна доза для купірування приступів — 2 інгаляційні дози. Якщо полегшення не настало через 5 хвилин, допустимо повторне застосування ще 2 дози. При відсутності ефекту і необхідності додаткових інгаляцій слід негайно звернутися до лікаря.

- Длительность терапії та частота застосування залежать від стану пацієнта, зазвичай — 1-2 інгаляції до 8 разів на добу.

- Перед першим застосуванням потрібно кілька разів натиснути на дно балончика для розблокування.
- Правила використання:

1. Зняти захисний ковпачок.
2. Повільно зробити глибокий видих.
3. Обхопити мундштук губами, направити дно балончика вгору.
4. Під час максимально глибокого вдиху швидко натиснути на дно балончика, щоб звільнити одну дозу.
5. Затримати дихання на кілька секунд, потім повільно видихнути.
6. Повторити для другої інгаляції, якщо потрібно.
7. Після застосування закрити балон захисним ковпачком.

- Балон слід зберігати у недоторканому вигляді в сухому, недоступному для дітей місці. - Термін придатності — зазначений на упаковці. - Не використовувати після закінчення строку придатності.

Передозування

- Симптоми: тахікардія, тремор, головний біль, підвищення або зниження артеріального тиску, болі в серці, нудота, блювота. - У разі передозування необхідно припинити застосування і звернутися до лікаря. Можливо проведення симптоматичного лікування, застосування бета-адреноблокаторів із обережністю.

Особливі вказівки

- Не застосовувати препарат без рекомендації лікаря. - При тривалому застосуванні слід контролювати стан дихальних шляхів і можливий розвиток толерантності. - При появі побічних ефектів або погіршенні стану необхідно звернутися до спеціаліста. - Враховувати можливий вплив на серцеву діяльність та рівень калію у крові.