Амфотерицин В – ефективний протигрибковий препарат

Амфотерицин В – це потужний антимикотичний засіб, що застосовується для лікування важких та прогресуючих грибкових інфекцій. Його унікальна дія забезпечує високий рівень терапевтичної ефективності при різних формах системних мікозів, включаючи криптококоз, гістоплазмоз, кандидоз та інші важкі грибкові захворювання.

Склад препарату

Компонент	Кількість у 1 флаконі
Діючий компонент:	амфотерицин В – 50 000 МО
Допоміжні речовини:	натрія фосфат однозамісний, дезоксихолева кислота

Фармакологічна дія

Фармакологічна дія препарату є противогрибковою. Амфотерицин В зв’язується із стеролами клітинної мембрани грибів (зокрема, ергостеролами), що порушує її цілісність та прохідність. Це призводить до витоку внутрішньоклітинних компонентів та зниження життєздатності мікроорганізмів.

Механізм дії – фунгіцидна або фунгістатична залежно від концентрації у біологічних рідинах та чутливості збудника. Активний проти широкого спектру патогенних грибів, включаючи Candida spp., Histoplasma capsulatum, Cryptococcus neoformans, Aspergillus spp. та лейшманії.

Фармакокінетика – при внутрішньовенному введенні поширюється у більшість органів і тканин, але не визначається у спинномозковій рідині. Проникає через плаценту, зв’язується з білками плазми крові у 90%. Виводиться переважно нирками, дуже повільно – 2-5% у активній формі, може залишатися у сечі до 7 тижнів після припинення терапії. При місцевому застосуванні майже не всмоктується.

Показання для застосування

• Кандидоз шлунково-кишкового тракту (Кандидоз ЖКТ)
• Кишкове кандидоносійство
• Кандидоз внутрішніх органів
• Хронічні та дисеміновані форми кандидозу
• Кокцидиоз
• Криптококкоз
• Гістоплазмоз
• Північноамериканський бластомікоз
• Хромомікоз
• Плесневий мікоз
• Споротрихоз

Застосування під час вагітності та годування груддю

З обережністю. Не рекомендується застосовувати без ретельної оцінки співвідношення ризик/користь. Враховуючи можливий перехід у грудне молоко, під час лікування рекомендується припинити годування груддю.

Протипоказання

• Гіперчутливість до амфотеріцину В або інших компонентів препарату
• Виражені порушення функцій печінки та нирок
• Захворювання кровотворної системи
• Сахарний діабет

Для місцевого застосування – гиперчутливість до амфотеріцину В.

Побічні дії

З боку травної системи:

• Часто: зниження апетиту, диспепсія, нудота, блювота, діарея, гастралгія, гепатотоксичність (збільшення активності печінкових ферментів, гіпербілірубінемія)
• Нечасто: гостра печінкова недостатність, гепатит, жовтяха, геморагічний гастроентерит, мелена

З боку нервової системи:

• Часто: головний біль
• Нечасто: судоми, тимчасове запаморочення, периферична нейропатія, енцефалопатія

З боку органів чуття:

• Нечасто: порушення зору, диплопія, шум у вухах, втрата слуху

З боку кровотворної системи:

• Часто: нормохромна, нормоцитарна анемія
• Нечасто: агранулоцитоз, порушення згортання крові, лейкопенія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкоцитоз

З боку серцево-судинної системи:

• Часто: зниження артеріального тиску
• Нечасто: аритмії, включаючи фібриляцію шлуночків, зміни на ЕКГ, підвищення тиску, шок, зупинка серця

З боку дихальної системи:

• Часто: тахіпное
• Нечасто: задишка, алергічний пневмоніт, набряк легень

З боку сечовивідної системи:

• Часто: порушення функції нирок (азотемія, гіпокаліємія, гіпостенурія, нефротубулярний ацидоз, нефрокальциноз)
• Нечасто: гостра ниркова недостатність, олігурія, анурія, нефрогенний несахарний діабет

Алергічні реакції:

• Часто: анафілактоїдні реакції, бронхоспазм, чхання
• Нечасто: висип, свербіж, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона

Місцеві реакції:

• Тромбофлебіт у місці ін’єкції, хімічний опік

Інші реакції:

• Лихоманка, зниження маси тіла, міалгія, артралгія, слабкість

Лабораторні показники:

• Гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіперкреатинемія

Взаємодія з іншими препаратами

• Фармацевтично несумісний із гепарином, 0.9% розчином натрію хлориду та іншими розчинами з електролітами.
• Присутність бактеріостатичних добавок може спричинити преципітацію препарату.
• Синергізм – з нитрофуранами.
• Підвищує ефект і токсичність антикоагулянтів, теофіліну, сульфонилмочевини, флуцитозину.
• Знижує ефективність етинілестрадіолу – ризик маткових кровотеч.
• Інгібітори мікросомальних ферментів печінки (циметидин, анальгетики, антидепресанти) уповільнюють метаболізм, підвищують концентрацію у крові.
• Індуктори ферментів (фенитоїн, рифампіцин) прискорюють метаболізм – зменшують ефект.
• Посилює токсичність серцевих глікозидів і курареподобних міорелаксантів.
• Ускладнює застосування з нефротоксичними препаратами (аміглікозиди, циклоспорин, пентамідин).
• Призводить до посилення нефротоксичності, бронхоспазму і зниження артеріального тиску при застосуванні з протипухлинними засобами.
• Обмежує застосування з імідазолами (флуконазол, ітраконазол, кетоконазол) через можливу розвиток резистентності.

Рекомендації щодо застосування

Внутрішньовенне введення: капельно, протягом 2-4 годин, концентрація 0.1 мг/мл. Початкова пробна доза – 1 мг, розведена у 20 мл 5% розчину декстрози, вводиться протягом 20-30 хвилин під контролем артеріального тиску, пульсу та температури кожні 30 хвилин. За відсутності побічних реакцій – добова доза становить 0.25-0.3 мг/кг залежно від важкості інфекції.

При підвищеній чутливості або порушеннях серцево-судинної системи: починають з низьких доз (5-10 мг), поступово підвищуючи їх на 5-10 мг щодня до досягнення терапевтичної дози (0.5-0.7 мг/кг).

Дитячий режим: початкова доза – 0.25 мг/кг, поступово збільшується залежно від переносимості до максимальних значень (до 1 мг/кг або 30 мг/м²).

Для приготування розчину використовують стерильний розчин 5 мг/мл, розводять його у 5% розчині декстрози з рН не менше 4.2 у співвідношенні 1:50, додатково додають буферний розчин за необхідності.

Передозування

Симптоми – зупинка серця і дихання. Лікування – симптоматичне, необхідно контролювати функцію серця, дихання, рівень електролітів. Гемодіаліз не видаляє препарат. Перед повтором терапії потрібно стабілізувати стан пацієнта.

Особливі вказівки

• Застосовувати лише при важких та прогресуючих грибкових інфекціях.
• При тривалому лікуванні можливий розвиток токсичних ефектів.
• Контроль клінічного стану, функцій печінки і нирок необхідний під час терапії.
• Проводити асептичні умови при введенні та розведенні препарату.
• У разі появи анемії – припинити застосування.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі від 2°C до 10°C. Тримати у недоступних для дітей місцях.

Термін придатності

4 роки з дати виробництва.